Доручення прем’єра щодо погодження масових заходів з військовими спричинило скандал
Доручення прем’єр-міністерки щодо проведення масових заходів тільки за погодженням з військовим командуванням або Генштабом ЗСУ поки лишає купу питань: як ця ініціатива буде реалізовуватися та що, власне, під цими масовими заходами розуміти?
Однак опозиція відразу оголосила урядове рішення антидемократичним та побачила в ньому спробу влади не допустити повторення «картонкових» масових мітингів по всій країні, які відбулися після прийняття закону про обмеження незалежності НАБУ та САП. На думку багатьох з тих, хто ставиться до таких ініціатив влади насторожено, прем’єрське доручення у майбутньому може трактуватися дуже широко, зокрема, застосовуватися для заборони протестів. При цьому начебто влада лишатиметься «в білому» та киватиме на рішення військових та міркування безпеки.
Показово, що багато хто з критиків так само вщент рознесли нещодавнє рішення про дозвіл виїзду за кордон для 18-22-річних чоловіків. Мовляв, таким чином влада начебто намагається витиснути з країни потенційно активну молодь, яка несподівано стала ядром протесту проти прийняття закону №12414, що обмежував повноваження НАБУ і САП.
Нардепка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала постанову уряду «недолугою» та «ще одним документом в колекції антизаконних папірців, які блокують євроінтеграцію».
«Так, законодавство забороняє масові заходи на період воєнного стану, – визнала Геращенко у «фейсбуці». – Але там ані слова про необхідність узгоджувати такі заходи з військовим керівництвом (що є не зовсім так – «Главком»). Тому це нікчемна передвиборча постанова, в якій весь фрейдистський страх Банкової перед протестами. І подвійні стандарти, бо ж мітинги «на підтримку Банкової і її ініціатив» Генштаб затвердить, ще й організує... Цей всенародний одобрямс і заборону інакодумства ми вже проходили. Навіть не в часи Януковича, а Брежнєва-Андропова. І схоже, саме цей період взятий нинішньою Банковою і їх обслугою в Кабміні як рольова модель державного управління».
«ЄС» Петра Порошенка слідом на основі допису Геращенко видала партійну заяву, в якій б’є на сполох, що влада злякалася протестів і забороняє свободу слова та намагається обмежити право українців на мирні зібрання.
І врешті ситуація збурила не тільки політиків – стрічки соцмереж заповнили обурені дописи з приводу такого «хитрого плану» влади.
Взялися за виконання
Треба зазначити, що таку бурхливу реакцію спровокувала не зовсім вдала «презентація» нововведень влади її представниками. Поки і урядовці, і військові зберігали мовчання з цього приводу, доручення прем’єра, яке було підписано ще 23 серпня, публічно «засвітили» президентські ставленики з місцевих адміністрацій.
Так, керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко видав доручення, яким зобов’язав організаторів масових та урочистих подій попередньо узгоджувати їх проведення з Генштабом Збройних сил. Посилався він при цьому на доручення прем'єр-міністра. Також пройти процедуру узгодження мають ті організатори, чиї звернення вже перебувають на опрацюванні, і повідомити про результат КМВА.
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник оголосив, що на черговому засіданні Ради оборони Київської області в присутності керівників силових структур, голів районів та громад довів нове рішення уряду про порядок проведення масових заходів. Тепер, за словами Калашника, «усі заходи можуть відбуватися виключно за погодженням із військовим командуванням та з урахуванням безпекових вимог». І перший випадок, коли захід припинили через відсутність такого погодження, вже мав місце – зупинка концерту співака Yaktak у Софіївській Борщагівці, який відбувався в той же день, коли Київ зазнав масованого обстрілу з десятками жертв. На організатора заходу та очільника Борщагівської селищної ради складено адміністративні матеріали за статтею 185-1 КУпАП («Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій»).
Згодом Ткаченко був змушений давати окреме роз’яснення нових правил. Він наголосив, що його дорученням не заборонялися мітинги, а йдеться виключно про погодження проведення культурних масових заходів. Також Ткаченко підкреслив, що це рішення поширюється не лише на Київ, а стосується всіх обласних військових адміністрацій.
«Саме цей факт був вирваний із контексту й використаний для введення людей в оману, – заявив голова КМВА. – Цинізм – запускати інформаційні атаки саме в той час, коли Київ оплакує загиблих і бореться з наслідками ворожої атаки. У такі дні суспільство має бути єдиним, а не розколотим чужими маніпуляціями».
«Слуги» підтримують, Кличко обурений
Те, що перші доручення щодо виконання урядового рішення з’явилися саме в Києві та області, звісно, можна пояснити тим, що столиця – стратегічний тиловий регіон. Але також саме тут починалися всі «майдани» (зокрема, й останній «картонковий»), а намагання Банкової посилити контроль над столицею не є таємницею. Проявом політичної війни за Києв є перманентний обмін ударами між Офісом президента і керівництвом КМВА з одного боку та міською владою на чолі з мером столиці Віталієм Кличком з іншого.
І у Кличка доручення голови уряду та розпорядження керівника КМВА подали якраз в контексті цієї політичної боротьби. Партія «Удар» розповсюдила заяву за підписом голови свого виконкому Артура Палатного, де гостро розкритикувала урядове рішення як «політичне і загрозливе». «Це не про безпеку. Це про страх влади перед людьми, перед громадським проявом позиції, – йдеться в заяві. – Після атак на незалежність НАБУ та САП, після хвилі суспільного протесту влада намагається знайти механізм заборони громадянських акцій, які виступають проти її часто незаконних дій. Найбільш цинічно, що робити це планують, прикриваючись військовими».
У партії Кличка стверджують, що уряд начебто перетворює Генштаб на інструмент цензора масових заходів та «підставляє армію під політичну відповідальність за будь-які заборони».
Співрозмовники «Главкома» у парламентській фракції «Слуга народу» поки не готові говорити, що ж конкретно мав на увазі уряд в своєму дорученні. Але сам по собі факт прем’єрського доручення підтримують.
«Я не буду надавати жодних політичних оцінок цій ситуації, бо мені здається шкідливим для держави, що різні суб'єкти і це питання намагаються політизувати, – каже нардеп з комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Віталій Безгін. – Але під час воєнного стану всі громадяни мають керуватися нормами закону «Про правовий режим воєнного стану». Стаття 8 цього закону, як на мене, передбачає право військового командування та військових адміністрацій обмежувати/регулювати проведення акцій, мітингів, масових заходів».
Безгін вважає, що задля уникнення різних тлумачень, у кожному регіоні, в залежності від безпекових умов, потрібно виписати порядки організації та проведення масових заходів. «Зрозуміло, що, наприклад, на Сумщині та Закарпатті ситуації різні, тому в такий спосіб регулювання можна зробити більш гнучким, – вважає нардеп. – У деяких регіонах такі порядки є, але не певен, що повсюдно. Можливо, уряд розглядає свій акт як елемент відповідного регулювання, але не бачу в ньому жодних суперечностей із законом».
Член комітету з питань національної безпеки та оборони Федір Веніславський впевнений, що таке рішення уряд мав прийняти з перших днів війни. «У законі «Про правовий режим воєнного стану» масові заходи взагалі заборонені, – зауважує Веніславський. – Військові, маючи дані розвідки та розуміючи загрози, розуміють, що, коли і де можна проводити або не можна. Тому це абсолютно логічно і не бачу в цьому жодних проблем. З точки зору Конституції, є допустимим обмеження прав людини на такі заходи і відповідний закон це також допускає. З точки зору забезпечення безпеки громадян, це – правильний крок».
Але, як бачимо, одностайності в тому, проведення яких саме заходів має узгоджуватися військовим командуванням та Генштабом, немає. А вичерпних пояснень від Кабміну теж поки не чути.
Задля юридичного пояснення, як ця чутлива тема трактується законом та Конституцією, «Главком» звернувся до адвоката Дмитра Бузанова.
Що каже юрист
«Правомірність доручення прем'єр-міністра України можна оцінити як загалом відповідну чинному законодавству, зокрема закону «Про правовий режим воєнного стану», – каже Дмитро Бузанов. – Стаття 8, пункт 8 частини першої дозволяє військовому командуванню (разом з військовими адміністраціями) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів у межах тимчасових обмежень конституційних прав, передбачених указом президента про введення воєнного стану.
Доручення прем’єр-міністра Юлії Свириденко від 23 серпня 2025 року (як зазначено в низці джерел) не є нормативно-правовим актом на кшталт постанови чи розпорядження Кабміну, яке б змінювало загальні правила для суспільства. Воно має характер внутрішнього службового документа, адресованого виключно міністрам, керівникам центральних органів виконавчої влади та начальникам ОВА та КМВА. Водночас, якщо це доручення призводить до видання місцевих актів (наприклад, доручення начальника КМВА Тимура Ткаченка), які поширюють вимоги на недержавні суб'єкти, то правомірність таких похідних актів може бути оскаржена, якщо мало місце перевищення повноважень».
Юрист наголошує, що доручення голови уряду не впливає на конституційне право громадян на мирні зібрання (стаття 39 Конституції), оскільки стосується лише планування масових (урочистих) заходів державними органами та адміністраціями.
«Умовою реалізації права на мирні зібрання, гарантованого статтею 39 Конституції України, є можливість його обмеження у порядку, встановленому законом, – зазначає Бузанов. – Конституція прямо передбачає, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану окремі права і свободи можуть бути тимчасово обмежені (стаття 64). При цьому право на мирні зібрання не входить до переліку тих, що не підлягають обмеженню згідно з Конституцією».
За словами адвоката, для громадян, громадських організацій чи приватних ініціатив порядок залишається незмінним – достатньо повідомити органи місцевого самоврядування про захід без обов’язкового дозволу (за винятком судових обмежень). Однак, якщо місцеві адміністрації (наприклад, КМВА) на основі цього доручення видають власні акти, які вимагають погодження для всіх масових заходів, це додає бюрократичний бар'єр і ризик відмов з міркувань безпеки. Наприклад, через загрозу ракетних ударів чи диверсій. Формально це не є повною забороною, а лише посиленням контролю для захисту населення.
Правник акцентує на тому, що для недержавних суб’єктів нічого радикально не змінюється, але якщо буде подана заявка на масовий захід від адресата прем’єрського доручення (наприклад, міністерства чи ОВА), а військове командування чи Генштаб ЗСУ відмовить – захід проводитися не може. Організатор (держорган) може оскаржити відмову в адміністративному суді. Щодо недержавних заходів, то вони не підпадають під автоматичну заборону і якщо орган місцевого самоврядування не ухвалює рішення про їхню заборону, такий захід може відбутися.
«У підсумку: доручення не є «рішенням уряду» і не змінює порядок для громадян, а медійний галас часто спрощує ситуацію, – резюмує юрист. – Якщо хтось (наприклад, місцеві чиновники) перевищує повноваження, поширюючи вимоги на недержавні суб'єкти без підстав, це може бути оскаржене як незаконне. Рекомендую перевіряти офіційні джерела (сайт уряду чи ЗСУ) для уточнень, оскільки воєнний стан дозволяє гнучкі обмеження».
Повний текст юридичного аналізу рішення прем’єр-міністра читайте тут.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0