Місцеві ради приховують свої рішення, прикриваючись війною та… «ковідом»
Три облради та міська рада одного обласного центру повністю закриті для громадян. Заборону відвідувати засідання сесій чи комісій вони досі пояснюють карантинними обмеженнями через… Covid-19.
У Тернопільській облраді взагалі склалася унікальна ситуація. Тут не відповідають навіть на інформаційні запити. Так, руху «Чесно» пояснили, що за розпорядженням голови рада надасть відповіді, як це передбачає закон, через п’ять днів… але після того, як завершиться війна.
Для порівняння, попри зруйновану будівлю, сайт Миколаївської облради активно наповнюється інформацією щодо сесійної роботи та засідань комісій, а апарат вчасно надав відповідь на запит.
Найбільш відкритими для громадян є ради на заході України. Рух «Чесно» за пів року війни дослідив, які ради запровадили «локдаун демократії», а які працюють найбільш прозоро.
З-поміж рад в обласних центрах найбільш відкритими є Чернівецька міськрада, яку очолює представник місцевої політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук. Найгірші показники у Івано-Франківська, міський голова якого Руслан Марцінків представляє «Свободу», та Запоріжжі. Це при тому, що Запоріжжя дуже близько до передової, а франківська рада працює в умовах відносної безпеки. Міськрада столиці при цьому відкрита лише наполовину.
Запити «Чесно» містили 11 маркерних питань щодо діяльності міськрад та облрад від 24 лютого до кінця липня 2022 року, які стали критеріями для оцінювання. Всі ці критерії не суперечать чинному законодавству. За кожну позитивну відповідь на сформульоване у запиті питання давався один бал. Якщо інформація оприлюднювалася до 24.02.2022 або публікується частково, це оцінювалося у пів бала.
Рух «Чесно» виявив, що деякі засідання місцевих рад проводяться в закритому режимі й без анонсування для громадськості та журналістів. Подекуди інформацію, як-от проєкти рішень чи результати поіменного голосування або висновки постійних комісій рад, відеотрансляції засідань, перестали публікувати взагалі. Це призводить до того, що мешканці міст дізнаються про прийняття або неприйняття рішень лише постфактум і не можуть вплинути на процес. Доступ до участі у пленарних засіданнях чи засіданнях комісій також обмежено.
Що стосується облрад, то тут, на противагу Івано-Франківській міськраді, облрада вийшла на перше місце і розділила його з облрадою Львова. Львівську облраду очолює представниця ЄС Ірина Гримак, а Івано-Франківську облраду – «свободівець» Олександр Сич.
Найбільш закритою є Чернігівська облрада. Що стосується Київської та Харківської облрад, то вони надали відповідь лише через місяць після запиту і вже на етапі, коли аналіз було зроблено. Облради Полтавщини, Харківщини, Тернопільщини, Одещини досі ігнорують запити «Чесно». Чернівецька облрада повідомила, що у неї… проблеми із сервером.
Рух «Чесно» підготував не лише рейтинг прозорості роботи рад, а й детальний аналіз усіх критеріїв, аби місцева влада розуміла, що слід покращити, а громадяни могли вимагати у депутатів та голів рад прозорішої роботи.
Сесійні засідання
Якщо раніше доступ до відкритих даних сайту Київради можна було брати за взірець, то станом на середину липня (коли було надано відповідь на запит) оприлюднення розпоряджень про скликання, відео засідань та стенограм не здійснюється, а порядки денні засідань наведені без зазначення дати проведення.
У низці рад війна негативно вплинула на доступ до публічної інформації. І дуже часто місцева влада робить роботу ради закритою, посилаючись на нове законодавство (№ 2259-IX). Але питання, які стосуються інтересів нацбезпеки, приймає парламент, а не місцева влада. Якщо рада розглядає питання, яке не має потрапити в публічну площину, бо воно стосується оборони міста, то громада не може через це втратити право знати, що відбувається в міськраді.
Іноді громадяни не можуть навіть знайти сайт ради, як от Івано-Франківської міської. Так, пошуковик Google, коли громадяни шукають сайт, дає посилання на сайт виконкому, де немає детальної інформації про сесії чи діяльність комісій. Натомість у відповіді на запит чиновники дають посилання на сайт саме міської ради, який, по-перше, не гуглиться, а по-друге, взагалі не працює.
Також є проблеми з навігацією сайтів. Не завжди легко і просто знайти порядок денний майбутньої сесії або навіть розпорядження про її скликання. Таким чином, вимога щодо оприлюднення формально виконується, проте користувачеві знайти інформацію досить складно.
Схожі проблеми спостерігаються і в роботі обласних рад.
Мешканці не знають, які питання планується розглянути, в який день, час та в якому приміщенні. Завчасне оприлюднення повного порядку денного сесії ради та текстів проєктів рішень є не тільки інтересом громади, а й одним з основних критеріїв довіри людей до депутатського корпусу та влади загалом.
Навіть звернення із запитом про доступ до інформації не гарантує отримання відповіді. Ось як голова Тернопільської облради Михайло Головко, який представляє «Свободу», повідомляє, що готовий надати відповідь… через п’ять днів після припинення воєнного стану.
Можна лише припустити, яка кількість звернень і запитів вже зібралася за п’ять місяців і скільки ще буде таких, на які треба буде відповісти протягом п’яти днів по закінченню війни.
Таким чином, мешканці Тернопільщини не можуть контролювати, чи не приймали депутати рішення у ситуації конфлікту інтересів. І це не поодинокий випадок, бо у третині рад немає поіменного голосування.
Для порівняння, адміністративну будівлю Миколаївської облради наприкінці березня 2022 року було знищено ракетним ударом ворога, внаслідок чого загинуло 39 співробітників обласної ради, облдержадміністрації та інших органів і було пошкоджено майно. Але це не заважає адміністратору систематично оприлюднювати запитувану інформацію. Раду очолює Ганна Замазєєва, обрана у 2020 році від партії «Слуга народу».
У відповіді Чернівецької облради йдеться про те, що на початку воєнних дій на сервері стався технічний збій і база даних сайту частково втрачена, а додавати нову немає можливості. Наразі створено новий сайт, він ще на стадії інформаційного наповнення та доопрацювання. До слова, 7 серпня керівництво МВС повідомило, що Чернівецька область єдина не зазнала ракетних ударів.
Частина рад проводить засідання онлайн, посилаючись знову ж таки на укази президента щодо введення та продовження воєнного стану в Україні. Це при тому, що парламент працює в сесійній залі на Грушевського.
Дніпропетровська облрада саме так пояснює неможливість доступу громадян до обговорень прийняття або відхилення рішень, хоча можна публікувати посилання на пряму трансляцію для бажаючих бути в курсі подій.
Перш ніж потрапити на розгляд сесії, питання зазвичай розглядають на засіданнях постійних депутатських комісій. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки й рекомендації, які оформляються у протоколи, і вони мають бути у вільному доступі.
Для громадян важливо знати висновки та рекомендації депутатських комісій, щоб розуміти попередню позицію депутатських фракцій та окремих депутатів щодо питань порядку денного.
Комісія є першим і важливим фільтром, який може не допускати неякісний або скандальний проєкт рішення до прийняття. Саме на етапі розгляду проєкту рішення в комісії громада може найефективніше долучитися і вплинути на нього.
Рішення комісій приймаються більшістю голосів від загального складу та підписуються головою й секретарем комісії.
До прикладу, питань до прозорості голосування депутатів Київради раніше не виникало. Система «Рада-4» працює майже без збоїв, із сесій велася трансляція, яку можна переглянути на Youtube-каналі Київради. Тепер ця функція для громади обмежена. Раніше Рухом «Чесно» досліджувалося питання оприлюднення поіменних голосувань на засіданнях земельних комісій міськрад обласних центрів.
Аналіз прозорості роботи рад доводить, що однією з причин, через яку обмежують доступ до засідань, досі є Covid-19. Така ситуація щонайменше у чотирьох радах.
У Верховній Раді також досі діють обмеження, які стосуються не лише відвідування журналістами засідань, а й публікації даних про роботу народних обранців. Так, порядок денний засідання Верховної Ради детально не анонсується, як і точне місце та час самого засідання, а відео із засідань з’являється постфактум, як і результати голосувань.
Що стосується сайту Запорізької міської ради, то тут інформації найменше. Хоча у запиті «Чесно» було прохання дати прямі посилання на ту чи іншу інформацію, за якими можна було б перевірити актуальність її оновлення й наповнення сайту, зміст відповіді звівся до обмеження доступу до інформації через воєнний стан. Також було повідомлено, що раніше все, що підлягало оприлюдненню, було опубліковано. Але через складність навігації та некоректну роботу пошукової системи сайту перевірити цю інформацію не було можливості.
Харківська облрада, яку очолює представниця партії «Слуга народу» Тетяна Єгорова-Луценко, надала відповідь на запит через місяць, щоправда, ця область перебуває під постійними обстрілами і там ідуть бойові дії.
Саме через це засідання сесій проводять онлайн, а трансляція оприлюднюється у Youtube на каналі ради, розпорядження проєкти, поіменку та прийняті рішення опубліковано на сайті. Варто зауважити, що анонси проведення засідань комісій відсутні, їх розміщували на іншому сайті роботи ради як загальні плани роботи комісій, але внаслідок ракетного удару було знищено сервер, тому той сайт наразі не працює. Також, порядки денні засідання комісій не публікують заздалегідь, а ставлять його на початку протоколу за результатами засідання депутатських комісій, тому виборці дізнаються постфактум про те, які питання виносять на розгляд. У рейтингу відкритості Харківська облрада із середнім показником у 7,5 балів з 11 максимальних.
Хоча Київщина, на відміну від Харкова, нині тилова область, відповідь на запит від Київської обласної ради за підписом голови Наталії Гунько («Слуга народу») чекали стільки ж, скільки з Харківщини. Апарат ради розглядав запит упродовж місяця, хоча законом передбачено на розгляд п’ять робочих днів. У відповіді зазначено, що на сайті ради до 24 лютого 2022 року публікували проєкти рішень, а розпорядження голови про скликання з порядком денним з початком війни стали видаляти по закінченню засідання, перевірити останнє твердження не має можливості, бо календар анонсів порожній від середини лютого. Висновки комісій, поіменні голосування, протоколи сесійних засідань та прийняті рішення оприлюднюються на сайті. У рейтингу відкритості Київська обласна рада із середнім показником у шість балів з 11.
Отже, за пів року повномасштабної війни низка рад невиправдано обмежила доступ громадян до інформації та даних, які мають бути публічними. Відкритість у роботі рад та відкриті дані – це те, за що останні кілька десятиліть веде боротьбу суспільство, і те, що відрізняє Україну від сусідньої Росії.
Наприкінці року рух «Чесно» проведе повторно моніторинг відкритості місцевих рад.
Ірина Латиш, Рух «Чесно»
Коментарі — 0