Україна більше не визнає «молдовську» мову. Чому це важливо
Не встигли Київ та Бухарест завтердити «стратегічне партнерство» у двосторонніх відносинах, як відразу помітний результат. Прем'єр Румунії Марчел Чолаку минулого тижня повідомив: Україна більше не визнає «молдовську мову».
Можливо, для когось в Україні ця новина видалася незначною. Проте у Румунії цей крок сприйняли на ура. Медіа розцінили звістку з Києва як тему №1. Чому це так важливо для наших сусідів і чим це рішення важливе і вигідне для України, пояснює «Главком».
Східна Молдова опинилася в складі Російської імперії ще у 1812 році, але у 1918 Молдова увійшла до складу Румунії. У 1924 році більшовики на противагу Бухаресту створили в складі УССР Молдавську Автономну республіку на землях Придністров'я, яке тоді було частиною України. В 1940 році Радянський союз обʼєднав Придністровʼя з анексованими у Румунії землями Бесарабії й утворив МССР. Після розпаду Радянського союзу, МССР здобула незалежність й утворилася Республіка Молдова. На території Придністровʼя, яке є територією сучасної Молдови, Росія досі тримає військову присутність, що визнано міжнародною спільнотою окупацією.
Радянська влада усіляко сприяли появі такого поняття, як «молдовська мова». Після розвалу СРСР деякі країни, у тому числі Україна, продовжили називати румунську «молдовською» попри численні заклики Румунії припинити це.
Що таке «молдовська мова» і звідки вона взялася
«Молдовська мова» – ідеологічний витвір Росії та Радянського союзу, метою якого було підкреслити різницю між румунами і молдованами. Різновид румунської мови, якою розмовляють у Молдові, – це діалект, поширена на території колишнього Молдавського князівства (нині розділеного між Республікою Молдова, Румунією та Україною), проте на сьогодні і Румунія, і Республіка Молдова використовують єдину форму літературної румунської мови.
«Радянський союз намагався видати «молдовську» мову за наближену до слов’янських мов. У підвалинах нової граматики лягало положення (яке називалось марксистським), що «молдовська» мова – самостійна і відмінна від румунської… Прагнучи протиставити Молдову «буржуазній» Румунії, радянська лінгвістика наполягала на унікальності та самобутності «молдовської» мови, відокремлюючи її від румунської. Метою такої «слов’янізації» було не просто відділити Молдову від Румунії, а й наблизити її до Росії», – пише у своїй книжці «Мова – меч» докторка філософії у галузі міжнародних та міжкультурних досліджень Університету Деусто Євгенія Кузнєцова
«Молдовська» мова була названа державною у Конституції Молдови 1994 року, втім у Декларації незалежності Молдови 1991 року державною названо румунську мову.
У 2013 році Конституційний суд Молдови визнав, що Декларація про незалежність має пріоритет над Конституцією, тож саме румунська мова має статус державної. При цьому окуповане Придністров'я, де російські проксі організували так звану «Придністровську молдовську республіку», продовжує використовувати термін «молдовська мова» та кириличну абетку.
Чому Україна 30 років називала румунську мову «молдовською»
18 жовтня відбулося спільне засідання урядів України та Румунії, за результатами якого було прийнято низку важливих рішень. Сторони оголосили, що Румунія стала частиною нового «зернового коридору» під назвою «Шляхи солідарності» та організувала тренінговий центр для українських пілотів F-16. Натомість з боку України було прийнято важливе для Румунії рішення – Київ більше не визнаватиме «молдовську мову» і єдиною мовою румунської меншини в Україні буде румунська.
«Вітаю спільну заяву президента України Володимира Зеленського і прем’єра Румунії Марчела Чолаку, що визнає румунську мову офіційною мовою румуномовної меншини в Україні. Це важливий крок, що посилює єдність наших країн», – відреагувала на рішення Києва президентка Молдови Майя Санду.
Питання «молдовської мови» довгі роки було одним із проблемних у відносинах між Румунією та Україною. Хоч після повномасштабного вторгнення Росії в Україну такі питання й відійшли на другий план, румунська дипломатія постійно нагадувала, що добре було би з цим розібратися .
Українська сторона розуміла, що «молдовська» мова – це радянський штучний продукт і російський наратив, але присутність «молдовської» мови у Конституції Молдови створювало ситуацію, коли перші кроки мали бути за Кишинівом.
І Кишинів ці кроки зробив.
У березні 2023 року парламент Молдови ухвалив закон, який визначив офіційною державною мовою румунську. Попри намагання проросійських депутатів і Блоку соціалістів та комуністів цьому перешкодити і навіть влаштувати бійку, парламенту вдалося проголосувати за історичне рішення. Тобто, зафіксувати рішення Конституційного суду 2013 року.
Реакція Москви не забарилася. Речниця російського МЗС Марія Захарова опублікувала на своєму Telegram-каналі низку заяв про те, що «Санду відбирає у молдаван їхню рідну мову» і що це румунську треба перейменувати на молдовську. Потім від лінгвістичних екскурсів вона перейшла до погроз і заявила, що тепер до Молдови можуть виникнути територіальні претензії. Останнє ж рішення Києва, російська пропаганда намагалася видати, як «цинічну зраду молдован в обмін на румунське ППО».
Чому це важливо для України
По-перше, рішення відмовитися від поняття «молдовська мова» позитивно вплине на стосунки з Румунією, яка є нашим стратегічним партнером.
По друге – румуномовна громада, що складається з етнічних румунів та молдаван, є другою (після російської) за чисельністю меншиною в Україні і налічує понад 400 тис. осіб. Впродовж 30 років українські румуни і молдавани вимушені були миритися з тим, що їхню мову обзивають «молдовською» – це як називати Молдову «Молдавією», країни Балтії «Прибалтикою» або українську мову – «малоросійською».
По-третє – рішення України не визнавати «молдовську» мову – це відмова від чергового радянського наратива, який багато хто бездумно повторював усі ці роки.
Маріанна Присяжнюк
Коментарі — 0