Семеро з десяти українських біженців живуть у Чехії за межею бідності
Від початку війни з України до Чехії в’їхало понад 500 тисяч українських біженців, з них третина вже повернулася до України.
Значна частина українців виїхали з Чехії в інші країни.
Чеська преса про біженців
Чеське видання Іdnes пише: «Наплив іноземців тягне за собою зростання злочинності. З кожним наступним випадком зростає ненависть і гостра реакція проти біженців. Люди бояться і відчувають, що держава нічого не вирішує».
«Трапляються незначні випадки (злочинів, здійснених українцями проти чехів, – «Главком»), а потім трапляється один, який стане приводом для серйозних дій у відповідь, коли люди вирішують помститися», – цитує видання соціолога Яна Лукашека.
Чеське видання Reflex також нагадує про низку злочинів, які українські біженці вчинили на території Чехії.
Попри ці історії міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підкреслює: драматичних змін у криміногенній ситуації всередині країни не відбулося. Кількість українців у Чехії перевищує 5% від усього населення, та при цьому українці відповідальні тільки за 4% кримінальних дій у Чехії. Тобто це не є цифра, яка би вказувала на те, що існує якась ситуація з безпекою, яка драматично погіршується», – пояснює Ракушан.
Попри те, що уряд Чехії налаштований дуже дружньо щодо українських біженців, окремі політичні гравці таки намагаються використати тему «поганих українців».
Так, Томіо Окамура, голова партії SPD («Свобода і пряма демократія»), стверджує, що нібито чеський уряд більше переймається біженцями і менше – інтересами чехів.
У серпні чеський інформпростір заповнила полеміка, якщо не скандал, між Ракушаном та опозиціонером Окамурою. Це сталося після новини про зґвалтування українцем чеської дівчинки у Пльзені. Окамура висловив обурення: «Я стою на боці жертв і громадян Чехії, які страждають від зростання української злочинності. Ти (звернувся Окамура до Ракушана) поводишся, як гієна і чудовисько, ти забув, що жертва може ніколи не подолати це». У відповідь Ракушан заявив, що дії та риторика Окамури суперечать інтересам Чехії, і звинуватив його у тому, що він фактично є «троянським конем» Росії.
Міністр Віт Ракушан також нагадує: Томіо Окамура перебував у судовому процесі з місцевим часописом «Респект», який назвав політика-популіста «комерційним фашистом», який заробляє на таких крайніх поглядах. Окамура захищався через суд і програв. «Тобто я можу тепер називати його «комерційним фашистом», і це справді так. Томіо Окамура, я навіть не знаю, що насправді ця людина думає, але він знайшов порожню нішу на політичному ринку», – зазначив міністр
Втім, лише претензіями щодо злочинів, які українські біженці начебто вчиняють, справа не обмежується. Так, колишній президент Чехії Мілош Земан стверджує, що у країні з’явилося надто багато молодих чоловіків з України, які не роблять нічого для захисту своєї країни.
«Коли сюди приїхали біженці з України, мені повідомили, що 80% з них жінки та діти, і я припускав, що решта 20% будуть переважно літні чоловіки та літні жінки. Що ж, здається, я помилився, чи ця інформація була неточною. Вчора мене відвідав мер чеського міста Наход Ян Бірке. І він мені сказав: «У Наход направили тисячу українців і значну частину – не кажу, що більшість – значну частину з них складають молоді чоловіки», – сказав він.
При цьому колишній президент вважає, що ця молодь не допомагає країні. За його словами, не обов'язково йти на передову, брати участь у бойових діях, але вони цілком «можуть працювати на заводах з виробництва зброї, розчищати завали, допомагати медикам».
Як живуть українці у Чехії
За даними Міністерства праці Чехії, станом на початок вересня поточного року, у Чехії проживають майже 325 тис. українців.
Чехія забезпечує безперервне фінансування проживання та медичного страхування наших біженців впродовж п’яти місяців. Для людей, як належать до вразливих верств, передбачена додаткова допомога.
До вразливих верств належать:
- діти до 18 років;
- студенти до 26 років, які навчаються у чеському виші;
- особи, що доглядають за дитиною до 6 років;
- вагітні;
- особи, старші 65 років;
- особи з інвалідністю та ті, що доглядають за ними;
Також на певні «бонуси» можуть розраховувати особи, зареєстровані у центрі зайнятості (для безплатного медичного страхування).
- студенти в Чехії або в Україні, віком від 18 до 26 мають надати підтвердження про навчання, видане навчальним закладом;
- особи, які особисто доглядають за однією дитиною, віком до 7 років, чи двома і більше, віком до 15 років – необхідно надати čestné prohlášení, свідоцтва про народження дітей або подібний документ;
- вагітні жінки мають надати відповідну довідку від лікаря;
- особи, які оформлені у Центрі зайнятості (а претендентом на працевлаштування можуть бути також і особи з інвалідністю та іншими вадами здоров’я), мають надати підтвердження про таке оформлення.
Отже, після того, як 150 днів сплинуть, Чехія продовжить оплачувати проживання тільки вразливої особи – наприклад, дитини. Інші члени сім'ї після 150 днів мають платити за своє розміщення. Що стосується фінансової допомоги, з 1 липня, згідно з Lex Ukrajina V, замість 5 тис. крон (7866 грн) біженці почали отримувати прожитковий мінімум:
- на дитину до 18 років – 3490 крон (5491 грн), дитину від 6 до 10 років – 1,2 допомоги, тобто 4188 крон (6589 грн);
- на дорослого – 4860 крон (7646 грн). А після 150 днів із моменту надання тимчасового захисту допомогу скорочують до мінімуму для існування – 3130 крон (4924 грн);
- вразливі групи осіб і після закінчення 150 днів отримуватимуть прожитковий мінімум – 4860 крон (7646 грн). Щодо людей з інвалідністю, то доросла особа буде отримувати 7290 крон (11469 грн), а неповнолітня дитина з інвалідністю – 5235 крон (8236 грн).
Житло
Киянка Катерина Бутовченко переїхала до Чехії у перші дні війни.
Як розказала Катерина «Главкому», переїзд саме до цієї країни планувала ще до початку повномасштабної війни.
«Буквально перші пару місяців ми зі знайомою проживали у Брно безоплатно у чеської пари – їм нашу оренду компенсувала держава. Потім я знайшла роботу і з’їхала. Нині живу у квартирі на умовах підселення. Це такий вид оренди, коли одну квартиру знімають чужі один одному люди і, відповідно, сплачують навпіл. Я зараз плачу, разом із комуналкою, 8 тис. крон (близько 12,3 тис. грн). Вважається, що це недорого», – розказує Катерина.
За даними PAQ, станом на серпень 2023 року, п'ята частина біженців досі проживала в гуртожитках і готелях. Половина біженців проживала в орендованому житлі (49%), за яке вони сплачували самотужки. У Празі цей показник навіть вищий: 53%.
Робота
«Я влаштувалась на роботу через пару місяців після переїзду. Це офісна робота, англійською мовою. Знайшла на сайті оголошень: пропонували роботу саме для українців», – розповідає киянка Катерина Бутовченко.
За даними чеських ЗМІ, семеро з десяти українських біженців живуть у Чехії за межею бідності, водночас третина працевлаштованих українців у Чехії отримують нижчу зарплатню, ніж чеські колеги. 41% працевлаштованих біженців виконують менш кваліфіковану роботу, ніж виконували в Україні або працюють не за фахом. Лише 30% біженців знайшли у Чехії роботу відповідної кваліфікації.
Найбільша перешкода під час пошуку кращого місця праці для українських біженців – це мова. Лише 44% із опитаних біженців із України у звичайній побутовій ситуації можуть порозумітися із чехами.
Ще одна проблема – не завжди доступна дошкільна опіка над дітьми.
За даними рекрутингових агенцій, у Чехії брак кадрів оцінюється у 250-280 тис. вакансій. За словами Мартіна Янського з кадрової компанії Randstad Czech Republic, серед найбільш затребуваних фахівців: будівельники, оператори виробництва, водії автобусів і вантажівок, а також вчителі, кухарі, лікарі та медичний персонал. «Причина браку водіїв і будівельників є характер роботи: вона важка, а оплачується низько», – уточнив він.
Їржі Гальбрштат з агенції Manpower Group зазначає, що у Чехії щороку виходять на пенсію 120 тис. людей, і лише 90 тис. випускників виходять на ринок. За його словами, зараз найбільше потрібні програмісти, фахівці з кібербезпеки, аналізу даних, управління проєктами.
Чехи по-різному дивляться на перспективи інтеграції українців у чеське суспільство. Так, 7% з ниї вважають, що українським біженцям вдається влаштувати своє життя у Чехії. Ще 39% респондентів також налаштовані досить позитивно: на їхню думку, інтеграція вдається досить вдало.
Якщо українському біженцю знайти роботу у Чехії реально, то «дострибнути» до рівня оплати праці чехів майже неможливо. «Я не знаю, скільки заробляють мої колеги-чехи, які працюють на аналогічній посаді, але з їхніх розмов, з того, як вони вдягаються роблю висновок, що більше, ніж я», – розказує Катерина.
Погодинна оплата праці до 100 крон приблизно відповідає мінімальній заробітній платі. У дослідженні PAQ йдеться, що саме таку зарплату отримують 4% чехів. «Середня ж оплата праці за годину у Чехії за 4 квартал 2022 року становила приблизно 220 крон», – вказано у звіті PAQ.
За межами Праги українці мають меншу зарплату – до 150 крон на годину заробляють 71%. У Празі зарплати вищі: до 150 крон отримує 56% українців, зазначали у PAQ.
Крім того, жінки мають значно нижчу заробітну плату, ніж чоловіки. Згідно з дослідженням PAQ, середня чиста погодинна заробітна плата чоловіків становить 190 чеських крон, а жінок – у середньому 157 крон. «Заробітну плату вище 150 чеських крон/год отримують 47% чоловіків і лише 27% жінок. При цьому жінки мають вищу освіту частіше ніж чоловіки», – зазначено у звіті.
Ставлення чехів до українців
За даними опитування Центру вивчення громадської думки Чехії (CVVM), 9% чехів підтримують можливість постійного поселення тут українських біженців, ще 64% опитаних згодні тимчасово надати прихисток українцям з тим, щоби у подальшому біженці повернулися додому. 26% респондентів категорично проти того, щоб приймати українців.
Українка Катерина запевняє: за півтора року не стикалась жодного разу із агресивним ставленням.
«Чехи, по-перше, виховані, а по-друге, я б сказала, дуже закриті. Вони ніколи не висловлять своє незадоволення. Звісно, є гопники, не без цього, але все ж словесна агресія – то виняток», – ділиться Катерина.
Разом із тим, біженка уточнила, що скрізь у публічному просторі спілкується виключно чеською мовою. І, можливо, саме із цим пов’язано те, що вона не стикалася з проявами агресії. Хоча 64% українських біженців у Чехії в опитуванні PAQ поскаржилися на прояви агресії чи дискримінації.
Відповідно до результатів дослідження PAQ, біженці найчастіше зазнають дискримінації в Чехії під час пошуку житла.
«Українці віком до 40 років набагато частіше ставали жертвами агресії через своє походження (62%), ніж літні люди (30%). Жінки стикаються з агресією частіше за чоловіків. У сфері обслуговування словесних нападів зазнали 67% українських працівників», – йдеться у звіті PAQ.
Чи хочуть українці додому
Станом на кінець серпня лише близько 10% українських біженців, які опинились у Чехії, планували найближчим часом повернутися на Батьківщину. Про це свідчить опитування, проведене Міжнародною організацією з міграції (МОМ).
Кількість тих, хто колись хоче повернутися додому неухильно падає: у другому кварталі таких було 66%, тоді як минулої осені цей показник становив 75%. Тільки 10% українців хотіли б якнайшвидше повернутися на колишнє місце проживання, а 75% осіб, які отримали в Чехії тимчасовий захист, наразі не мають наміру кудись переїжджати.
Згідно з опитуванням PAQ Research, у червні 2023 року повернутися додому однозначно хотіла чверть (26%) українських біженців. За даними PAQ, рік тому щодо неодмінного повернення в Україну висловлювалася третина опитаних біженців.
Згідно з даними дослідження PAQ, біженці з низьким рівнем знання чеської, які гірше інтегровані, хочуть повернутися в Україну майже вдвічі частіше, ніж біженці, які можуть спілкуватися чеською мовою.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0