Через рік після відставки Володимиру Кудрицькому оголошено підозру за імовірний злочин, вчинений сім років тому
«Якщо у грі blame game (хто винен) шукатимуть, хто ж все-таки винен, то мені дуже просто відповідати на будь-які закиди. Коли я звільнявся з «Укренерго», умовно кажучи, рахунок був 60:0. (ідеться про те, що на початок вересня 2024 року, об’єкти другого рівня захисту (проти шахедних ударів) були облаштовані лише на підстанціях «Укренерго». Називалася кількість – понад 60. Решта держкомпаній, за словами колишнього керівника «Укренерго» Володимира Кудрицького, цим не займалися – «Главком») Майте совість!.. Лише за рік обсяг використаного бетону для побудови сховищ (для енергооб’єктів – «Главком») у 10 разів перевищив кількість освоєного бетону для будівництва для Бурдж Халіфа» – найвищого хмарочоса у світі».
Цю заяву спокійним монотонним голосом зробив ексголовний топменеджер Національної енергетичної компанії «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю youtube-проєкту «Є питання». Наступного дня після публікації цієї бесіди, 28 жовтня пан Кудрицький потрапив до рук правоохоронців. За останній тиждень, це друга чи третя його зустріч із силовиками. Схоже, що цього разу Кудрицький затримається у їхній компанії довше. Державне бюро розслідувань затримало його за підозрою у шахрайстві, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 4 статті 190 Кримінального кодексу). Йдеться не про промахи на посаді очільника «Укренерго», яку він обіймав, у тому числі, під час повномасштабного вторгнення, а про ймовірні гріхи у далекому 2018-му.
Суть підозри
За версією ДБР, у 2018 році нині скандально відомий львівський бізнесмен Ігор Гринкевич організував схему із заволодіння коштами державного підприємства «Укренерго». Це прізвище українцям стало добре відомим рік тому: нині Гринкевич є обвинуваченим у заподіянні збитків державі на 1,2 млрд грн через невиконання оборонних контрактів. Разом із Гриневичем-старшим у СІЗО майже два роки сидить і його син Роман, також за аналогічними звинуваченнями.
Безпосередньо Володимиру Кудрицькому закидається те, що, обіймаючи посаду заступника директора з інвестицій «Укренерго», він вступив у змову з Ігорем Гринкевичем. А саме – підписав із фірмою львівського бізнесмена договори загальною вартістю 68 млн грн на реконструкцію зовнішнього огородження підстанцій Південної та Західної енергосистем. Після цього державне підприємство перерахувало підряднику понад 13,7 млн грн авансових платежів, які, як стверджують правоохоронці, були привласнені.
Окремо слідство зафіксувало факти підробки документів, які подавалися для державної реєстрації юридичної особи, що використовувалася у злочинній схемі. Надалі фігуранти здійснили фінансові операції з отриманими коштами, намагаючись надати їм вигляду законних.
За цим епізодом Ігор Гринкевич отримав підозру за трьома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209 (організація шахрайства, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).
Як дізнався «Главком» з власних джерел у правоохоронних органах, тендери, які згадуються у підозрах Кудрицькому та Гринкевичу, у 2018 році виграла житомирська фірма «Візин Річ». Її пропозиції були на пару мільйонів гривень вищими від інших учасників, яких замовник «відсіяв». Наприклад, реконструкцію зовнішнього огородження підстанцій Західної енергосистеми ТОВ «Візин Річ» оцінило у 36,95 млн грн. Водночас дешевші пропозиції від ТОВ «Компанія Рос» і ТОВ «Тендертрейдбуд» (обидві пропонували по 33,9 млн грн) «Укренерго» забракувало.
За даними аналітичної системи YouControl, станом на 2018 рік засновником та директором ТОВ «Візин Річ» було записано львів’янина Євгена Михайлюка. Саме його підпис разом із розчерком Кудрицького стоїть у згаданих договорах.
Як з’ясували львівські ЗМІ, Михайлюк – це «фунт» Ігоря Гринкевича. Він покірно виконував вказівки бізнесмена. «Нормальний мужик. Він мені казав – не хвилюйся, Євгене, все буде добре. Все владнається. Ми працюємо!» – так охарактеризував Ігоря Гринкевича ексдиректор ТОВ «Візин Річ» Михайлюк.
Ще важливий штрих. Під час допиту Євген Михайлюк підтвердив, що є формальним директором ТОВ «Візин Річ». Додав, що йому невідоме «Укренерго», будь-яких документів на виконання будівельних робіт із вказаним підприємством не підписував, а його фірма самих робіт не виконувала.
Інший кричущий факт: уже більше восьми років Євген Михайлюк вважається обмежено дієздатним – страждає на розлади психіки. У 2023 році суд визначив піклувальницею його дружину.
Як свідчать відкриті реєстри, у жовтні 2019-го Ігор Гринкевич переписав ТОВ «Візин Річ» на себе, посунувши звідти Михайлюка. У середині листопада 2023 року Гринкевич залишив компанію. Її теперішнім кінцевим бенефіціаром зазначено киянина Андрія Скидоненка.
Варто наголосити, що з жовтня 2018 року Головне слідче управління Національної поліції веде розслідування щодо розкрадання бюджетних коштів під час ремонтів на об’єктах «Укренерго». Навесні 2021 року суд зняв арешти з банківських рахунків низки компаній, у тому числі тих, до яких мав стосунок і Гринкевич-старший. Причина – слідство не зайшло винних і не оголосило нікому підозри.
Політичний підтекст?
Сьогодні ж пов’язати Володимира Кудрицького з одіозними Гринкевичами – справа нехитра. Ймовірно, розрахунок робиться на те, що пан Кудрицький пропрацював у системі «Укренерго» майже десять років, а тому в будь-якому разі може володіти цінною для силовиків інформацією. Цю гіпотезу підтверджує обшук автівки Кудрицького 21 жовтня цього року. Зі слів самого експосадовця, того дня його зупинили патрульні для перевірки документів. Коли ж він показав у телефоні дані з «Резерв+», чоловік у формі вирвав пристрій із його рук. Далі телефон опинився у слідчих ДБР, котрі приступили до обшуку транспортного засобу.
Ще однією причиною підозри Кудрицькому могли стати його численні публічні випади у бік колишнього міністра енергетики, а нині міністра юстиції Германа Галущенка. Не секрет, що між екскерівником «Укренерго» і членом Кабміну – давній конфлікт. Ще у мирний час Міністерство енергетики під керівництвом Германа Галущенка хотіло «збити» неугодного керівника «Укренерго» (засновником та власником 100% пакету акцій «Укренерго» є Міністерство енергетики). Сам Володимир Кудрицький назвав це спробою Міненерго дотягнутися до великих фінансових потоків держкомпанії. За його словами, протягом повномасштабної війни «Укренерго» залучило 3 млрд євро кредитів та гарантів від міжнародних донорів.
Крім того, восени 2023 року Державна аудиторська служба презентувала результати перевірки роботи «Укренерго» за 2019-2023 роки. Аудитори нарахували претензій на 68 млрд грн. У відповідь держкомпанія пообіцяла судитися, а Кудрицький оцінив висновки Аудитслужби як «профанацію або якусь атаку».
Також протягом 2024 року Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ відкрити кілька кримінальних проваджень щодо Кудрицького. Зокрема, йшлося про імовірні факти отримання неправомірної вигоди та легалізацію доходів, здобутих корупційним шляхом. В іншій справі було озвучено конкретну суму ймовірних збитків – 716 млн грн. Мова про «схему» заволодіння електроенергії приватним трейдером «Юнайтед Енерджі» нібито за сприяння керівництва «Укренерго». Яка доля цих проваджень, наразі невідомо.
2 вересня 2024 року наглядова рада «Укренерго» врешті звільнила Володимира Кудрицького з посади голови правління компанії. Цьому передував «розбір польотів» на Ставці Верховного головнокомандувача, де звучало питання відставки керівника «Укренерго». Ключові претензії у бік Кудрицького – незавершені роботи щодо захисту конструкцій навколо підстанцій «Укренерго», що призвело до перебоїв із постачанням електрики після атаки армії РФ наприкінці серпня минулого року.
Тоді в унісон із Кудрицьким пішли двоє іноземців-членів наглядової ради «Укренерго». Вони назвали відставку голови правління «політично вмотивованою»…
Станом на вечір 28 жовтня, Володимир Кудрицький не прокоментував останні події. З офіційного релізу ДБР відомо, що слідчі готують клопотання до суду про обрання експосадовцю «Укренерго» запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0