Хто і навіщо поширює тези про те, що Росія хоче переговорів
«Зусилля кремлівської пропаганди завжди поширювалися далеко за межі російських медіа. В останні місяці активність ця дуже зросла. В іноземних ЗМІ, часто – у впливових американських, з’являються публікації на користь РФ: то черговий експерт розповідає, з яких причин Україна має віддати Росії свої території, то чому Сполучені Штати повинні припинити допомагати Україні. Найчастіше подібні маніпулятивні матеріали подаються під обгорткою рубрики «Думки» (Opinions), з контентом якої редакція, як правило, може не погоджуватися, а може й погоджуватися. Цей момент, звичайно, ніхто не уточнює».
Розберемо основні російські наративи як свідомо чи несвідомо поширюють провідні іноземні ЗМІ.
Україні все одно не перемогти, а від її впертості всі страждають
Американське видання The New York Times 20 травня опублікувало скандальну редакційну статтю, у якій пропонує президенту США Джо Байдену пояснити українцям, що підтримка США не безмежна, а Україна має шукати територіальний компроміс із Росією. Автори висловлювали сумнів у тому, що Україна може виграти війну і повернути окуповані території. Редакція називає попередні військові успіхи України «приголомшливими», а російське планування і ведення війни «напрочуд неакуратним». І одразу після цього говориться: «попри це, переконлива перемога України, з поверненням територій, які вона мала до 2014, не є реалістичною».
У червні The New York Times опублікувала колонку аналітика Томаса Фрідмана, під заголовком «Війна в Україні продовжує сипати сюрпризами. Найбільший може бути для Путіна».
Автор пише: «Щодо України ситуація передбачувана: у міру зростання витрат (західних країн на підтримку нашої країни, – «Главком») буде пропорційно зростати інакомислення – або в Америці, або серед наших європейських союзників. Адже цим країнам доведеться жертвувати власними інтересами заради України. Вони будуть стверджувати, що не можуть дозволити собі ані економічно підтримувати Україну до точки повної перемоги, тобто поки армія Путіна не облишить Україну до останнього дюйма, ані стратегічно дозволити собі погоджуватися на повну перемогу України, оскільки, зіткнувшись із повною поразкою, Путін може пустити у хід ядерну зброю».
Україні не можна довіряти
Британське видання Financial Times 12 липня опублікувало статтю із маніпулятивним заголовком «НАТО та ЄС б’ють тривогу через контрабанду зброї в Україні». Згодом ЗМІ, ймовірно через негативні відгуки, змінило заголовок, додавши слово «ризик». Тобто поважне видання відверто зманіпулювало і зробило це чомусь не на користь України…
Томас Фрідман, про якого йшлося вище, у одній наступних колонок для The New York Times пише, що уряд США не довіряє українській владі. «У приватному порядку офіційні особи США набагато більше стурбовані керівництвом України, ніж вони видають. Між Білим домом і президентом України Володимиром Зеленським існує глибока недовіра – значно більша, ніж повідомлялося», – стверджує він.
У Білому домі вже спростували цю дезінформацію. Координатор з комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що «Президент багато разів висловлював своє захоплення лідерством і мужністю президента Зеленського у цей воєнний час».
«Він, як і раніше, має твердий намір продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі проти російської агресії», – сказав Кірбі.
Держдеп неодноразово заявляв про довіру до України. Так, Бонні Дженкінс, яка є заступницею державного секретаря США щодо контролю над озброєнням, переконувала – Вашингтон не сумнівається, що Україна використовує американську зброю належним чином.
«Не вдаючись в оперативні деталі, я можу сказати, що Сполучені Штати активно співпрацюють з урядом України, щоби забезпечити підзвітність щодо оборонних статей і допомоги у сфері безпеки, яку надають Сполучені Штати. Ми дуже впевнені в українському уряді і у тому, що він робить», – сказала Дженкінс.
Дії США свідчать про довіру до України красномовніше, ніж заяви Держдепу та «джерел». 2 серпня США оголосили про військову допомогу Україні ще на пів мільярда доларів. Україні дадуть додаткові снаряди до Himars і 155-мм артилерії. Загальна сума безпекової допомоги, яку виділила адміністрація Джо Байдена, наближається до позначки у $9 млрд.
Україна має погодитися на переговори з Росією
Латвійське видання LRT опублікувало інтерв’ю з Чарльзом Купчаном, професором Джорджтаунського університету (США) та старшим експертом Ради з міжнародних відносин, у якому йдеться, що перемогти Росію у найближчі пів року Україні не вдасться і краще би їй вже починати домовлятися з агресором.
«Україна, яку підтримує Захід, повинна домагатися припинення вогню та домовитися про перемир’я з Росією. Це було би не умиротворенням Москви, а розумним кроком, оскільки переговорна позиція Києва може стати слабшою через шість місяців», – каже він у цьому інтерв’ю.
«Я не той, хто вірить, що Україна сьогодні чи завтра здатна перемогти, тобто вигнати Росію з усіх зайнятих нею територій, – веде далі професор Купчан. – Тут, у Сполучених Штатах, ми прямуємо до проміжних виборів. І ви могли побачити посилення республіканців Америки. І тому я оцінюю, з точки зору сили коаліції, що підтримує Україну, що зараз Україна, мабуть, має більше сил за столом переговорів, ніж може мати через шість місяців».
На ділі ж Росія перемовин не хоче. Президент Володимир Зеленський справедливо зауважив, що усі заяви Росії щодо готовності до переговорів не відповідають дійсності, бо водночас Росія стягує резерви на південь України.
Залмай Халілзад – американський дипломат, постійний представник Сполучених Штатів при ООН, має таку ж думку. «Існують канали високого рівня для передачі серйозних повідомлень і якщо чиновники у Москві хочуть обговорити політичне врегулювання, вони точно можуть цими каналами скористатися. Державний секретар США Ентоні Блінкен і радник з національної безпеки Джейк Салліван підтримують комунікацію зі своїми російськими колегами. Немає жодних ознак того, що Володимир Путін справді бажає йти на політичне врегулювання, – пояснив він. – Послання з Москви були і залишаються суперечливими і тактично підігнаними під аудиторію. Зависання перспективи мирних переговорів має на меті послабити підтримку України, розділити її прихильників і зменшити міжнародну ізоляцію Росії».
У Центрі протидії дезінформації РНБО нагадали, що кремлівські медіа, посилаючись на заяву дружини президента Ірландії Сабіни Гіґґінс, яка 27 липня у відкритому листі, опублікованому The Irish Times, закликала Україну «погодитися на припинення вогню і проведення переговорів з Росією» пишуть, що «конфлікт в Україні триватиме, доки Москва та Київ не домовляться про припинення вогню». Також через ексканцлера Німеччини Герхарда Шредера Кремль намагається сповістити західне суспільство, що Росія готова сісти за стіл переговорів. У РНБО наголошують, що такі маніпуляції із заявами окремих спікерів – елемент інформаційно-психологічної операції Росії, мета якої – створити навколо РФ імідж миролюбної країни.
«Агресор продовжує дезінформувати про схильність до миру, наголошуючи на підписанні мирної угоди про вивезення заблокованого українського зерна. Водночас Росія не припиняє обстрілювати населені пункти України та вбивати мирне населення», – додають у відомстві.
Віддайте території, аби умиротворити Путіна
Дональд Трамп, який робить усе, аби повернутися у Білий Дім, заявив, що Україні слід було домовитися з Путіним, аби запобігти вторгненню Росії в країну. У подкасті The Clay Travis & Buck Sexton Show Трамп припустив, що Україна могла би «віддати» Крим, або погодитися не вступати у НАТО. Згодом він додав, що вторгнення Росії «ніколи би не відбулося», якби він все ще був президентом. Тож його заяви, як і заяви конгресвумен Спартц (обидва – республіканці), можна розглядати у контексті підготовки до виборів у США (у листопаді у США – проміжні вибори до Конгресу). Втім, їх друкують американські ЗМІ, і ці публікації також грають на користь Путіну.
Публікації думок експертів різного штибу про те, що Україна, аби задобрити РФ, чи з якихось інших міркувань, має віддати частину своїх територій і змиритися, з’являються у іноземних медіа регулярно. Одним із нещодавніх прикладів є публікація турецького ЗМІ Anadolu Agency.
Нагадаємо, Туреччина займає неоднозначну позицію щодо війни в Україні: зі східною хитрістю президент країни Реджеп Таїп Ердоган намагається дотримуватися умовно нейтральної позиції. 20 липня Ердоган змусив Путіна трошки зачекати, чим викликав бурхливе обговорення того, якого приниження це завдало російському диктатору. Проте менше ніж через тиждень, 26 липня, він… заступився за лідера РФ і заявив, що «західні політики неправильно ставляться до Путіна».
Anadolu Agency опублікувало статтю Мартіна Індика, колишнього посла США в Ізраїлі, який пропонує подарувати схід України Росії «під соусом Кіссінджера» (на Всесвітньому економічному форумі у Давосі 98-річний ексдержсекретар США Генрі Кіссинджер порадив Україні віддати свої території заради укладання миру з Росією). Дипломат припустив, що рішення дозволити росіянам контролювати Донбас, змусить Росію погодитися на припинення вогню та повернутися до переговорів.
«Це може допомогти Україні наростити військове угрупування на півдні і створити умови для того, щоби Росія погодилася на припинення вогню, а потім почала переговори щодо стабілізації ситуації. Це дасть початок переговорам», – сказав Індик.
При цьому шановні експерти, «роздаючи» українські території, забули поцікавитися думкою українців. Згідно із дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, 84% респондентів висловилися проти будь-яких територіальних поступок Росії заради миру. Кількість тих, хто вважає, що Україна за жодних обставин не має відмовлятися від жодних своїх територій, порівняно з травнем зросла на 2%. А на сході України, де тривають найгарячіші бойові дії – на 9%.
Незалежний експерт, генерал-майор ЗСУ Сергій Савченко зазначає, що заклики до перемир’я під будь-яким приводом – це спосіб дій, прописаний у так званій доктрині Герасімова (глава генштабу РФ), яка передбачає після активних дій висування пропозицій з урегулювання конфлікту і пошуку миру.
«На те, щоб добитися перемир’я, – додає Савченко. – Будуть кинуті всі гібридні сили Кремля, а інакше кажучи – його агентура як в Україні, так і за кордоном. Але це ми вже пройшли у 2014 році і не допустимо повторення у 2022-му».
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0