Україна – Румунія: приречені на стратегічне партнерство? Погляд з Бухареста

У першій частині «Главком» матеріалу аналізував зміни в українсько-румунських відносинах, що стало для них переломним моментом, а також навіщо взагалі Румунії стратегічне партнерство з Україною. У другій йтиметься про перспективні напрями співробітництва і непорозуміння, які можуть стати перешкодою на шляху до стратегічного партнерства.

Робота на перспективу

18 жовтня минулого року у Києві на пресконференції за результатами спільного засідання урядів України та Румунії, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна й Румунія виходять на якісно новий рівень співпраці. Крім того, він відмітив чотири найбільш перспективні напрями співпраці – логістику, прикордонну інфраструктуру, сільське господарство та енергетику.

Румунські співрозмовники «Главкома» загалом погоджуються з українським прем’єром і додатково виділяють для себе ще декілька цікавих напрямів співпраці з Україною: зокрема, військово-технічне та військове співробітництво, відновлення України, підтримка української євроінтеграції, а також допомога Молдові.

Що стосується логістики, то у Бухаресті вважають, що Румунія наразі володіє хорошими мультимодальними транспортними можливостями, які відкривають нові перспективи розвитку торгових і не тільки відносин між Києвом і Бухарестом.

«На даний момент ми вже відкрили декілька нових пунктів пропуску на кордоні та плануємо відкривати нові. Є карта розвитку залізниці між Румунією та Україною. Розглядається можливість відкриття нового пункту поблизу Галаца, який буде важливим елементом зв’язку з Одеською областю. Наступним кроком буде міст через Дунай у районі населених пунктів Ісакча-Орлівка. Активно в інтересах українського експорту наразі використовується залізничний вузол у Дорнешть (поблизу кордону з Чернівецькою областю – «Главком»), який з початку війни працював як пункт передачі вантажів для ваших військових. Наразі його навантажувально-розвантажувальні можливості – 32 вагони на годину. І ми хочемо їх збільшити. Крім того, у нас також є повітряні можливості – чотири аеропорти на півночі і один в центрі країни», – розповідає президент Румунсько-української двосторонньої торговельної палати Насті Владою.

Крім того, логістику потрібно розвивати не тільки в інтересах торгово-економічних відносин, але й для кращого зв’язку між румунами і українцями.

«Нам потрібно більше транспортних сполучень. Бо для південної частини України найкоротший шлях до ЄС – це Румунія. Крім того, було б добре запустити пряму залізничну лінію між Києвом і Бухарестом. З одного боку, це буде політичний сигнал, але з іншого – якщо ви хочете зв’язати країни, вам необхідно зв’язувати людей», – переконаний директор New Strategy Center Джордж Скутару.

Що стосується енергетичного напряму співпраці, то Румунія може посприяти транспортуванню газу до українських підземних сховищ, а також стабільній роботі енергосистеми України.

«Найпростіше, з точки зору взаємної співпраці, було б налагодити через Румунію транзит природного газу до українських підземних газосховищ, який іноземні трейдери отримують на газових терміналах Греції і Туреччини», – вважає директорка Румунського енергетичного центру Євгенія Гусілов.

Інша можливість, за її словами, це розміщення в Румунії українських об’єктів відновлювальної енергетики, які в перспективі можуть бути важливою складовою української енергетичної системи.

«У нас вже є деякі українські компанії, які почали активну діяльність у секторі відновлюваних джерел енергії у Румунії, зокрема, розмістили у нас свої сонячні електростанції. Наразі їх потужність не є значною, але вони є і працюють», – зазначає румунська експертка.

Також Румунія може постачати Україні запчастини з румунських вугільних електростанцій для ремонту українських, які були пошкоджені внаслідок російських ракетних ударів.

Окремо слід відмітити інтерес Румунії до військово-технічного співробітництва з Україною. Цікаво, що у розмові про перспективні напрями двостороннього співробітництва президент румунсько-української торговельної палати першим згадав якраз про цей напрямок. За його словами, Румунія сьогодні не тільки готова надати українським виробникам зброї свої виробничі потужності для роботи в безпечних умовах, а й зацікавлена у спільному з ними виробництві військової продукції. Крім того, румуни хочуть використати досвід українських виробників зброї для розвитку румунської і європейської оборонної промисловості.

«Я хочу створити в Румунії неурядову організацію, яка включатиме як місцеві державні та приватні компанії, так й гравців з усього ЄС. І я планую запросити багато компаній з України, адже її досвід є безцінним для розвитку оборонної промисловості в усьому Європейському Союзі», – говорить Насті Владою.

«Ми можемо співпрацювати. Наприклад, у сфері військово-морських дронів, в якій Україна має величезний досвід – більший ніж в інших країнах НАТО. Ми також можемо співпрацювати щодо боротьби з повітряними дронами. Через півтора-два роки Rheinmetall має відкрити у нас один із найбільших заводів з виробництва пороху, який буде працювати не тільки в інтересах Румунії та ЄС, але й України», – додає директор New Strategy Center Джордж Скутару.

Президент Румунської асоціації офіцерів запасу, генерал-лейтенант у відставці Вірджіл Балачану також вважає, що «Румунія та Україна мають діяти у напрямку використання потужностей свого кораблебудування для спільного обслуговування, модернізації та навіть виробництва бойових і допоміжних кораблів». Не менш прискіпливо збройні сили Румунії вивчають методи українських військових у протистоянні з агресором.

«Для нас є вкрай важливим весь досвід цієї механізованої, позиційної війни з широким використанням бронетехніки та повного спектра артилерії, доповненої мультиплікаційним ефектом безпілотників та радіоелектронної боротьби», – відмічає Вірджіл Балачану.

«Уроки російсько-української війни – це суміш уроків Першої, Другої світових воєн та війни майбутнього. Найважливіший з них – це, звичайно, використання сучасних технологій: повітряних і морських безпілотних систем, супутникового зв’язку і комп’ютеризованих систем управління вогнем, засобів протидії РЕБ, а також сучасних способів прориву послідовних рубежів оборони», – доповнює президент Центру аналізу та досліджень безпеки, генерал-лейтенант у відставці Александру Грумаз.

Відновлення України – ще один напрям, де Румунія бачить для себе певні можливості. Як каже Насті Владою, участь його країни в цьому процесі означає співпрацю в оборонній промисловості, військову допомогу, а також участь румунських будівельних компаній у відбудові української інфраструктури.

«Як голова Румунсько-української торгово-промислової палати я беру участь у форумі «Відбудова України». Ми маємо можливість обговорювати створення можливостей для наших компаній працювати разом. Вважаю, для Румунії реалістичною формою участі тут буде участь у спільних українсько-румунських підприємствах», – каже Владою.

Співпраця з Україною в інтересах сприяння процесу відновлення територіальної цілісності і позбавлення від російської військової окупації Республіки Молдова, теж є пріоритетом для Румунії.

«Республіка Молдова не дуже велика країна, але вона стратегічно розташована між вами і нами і відграє роль клину, який Росія може використати для створення нам серйозних проблем. Всі три наші країни зацікавлені в тому, щоб російські війська залишили Придністров’я і звільнили Молдову від окупації. І це дуже важливо, адже, як ми можемо гарантувати безпеку України, не вирішивши питання з Придністров’ям?» – пояснює колишній державний секретар МЗС Румунії Юліан Фота.

При цьому, всі румунські співрозмовники «Главкома» зійшлись на тому, що придністровське питання не має військового вирішення.

«Ми не можемо вирішити питання Придністров'я без України. Україна не може вирішити це питання без Румунії. При цьому я вважаю, що військове рішення не є хорошим», – наголосив Джорж Скутару.

«Наші друзі у Кишиневі відкидають будь-яке військове вирішення. Вони хочуть мирного вирішення проблеми. Отже, це слід брати до уваги. Нам потрібні спільні рішення, які б включали в першу чергу дипломатичні, а також економічні зусилля», – додає Юліан Фота.

А в інтерв’ю для «Главкома», колишній радник президента Румунії зі стратегічних питань, безпеки і зовнішньої політики Юліан Кіфу зазначив, що військове вирішення придністровського питання не тільки є неприйнятним, але й є небезпечним, адже може дати додаткові аргументи Росії.

І звичайно, будучи країною-членом ЄС, Румунія може надавати Україні дуже цінну підтримку на шляху її євроінтеграції. За словами Насті Владою, «використовуючи досвід Румунії, Україна повинна адаптуватись і створити можливість для того, щоб рухатись швидше, ніж це робила його країна, не повторювати її помилок, і, як каже Джордж Скутару, краще розуміти «джунглі європейської бюрократії».

Майже без проблем

Говорячи про можливі проблемні питання румунсько-українських відносин, які могли б стати перешкодою стратегічному партнерству, румунські співрозмовники «Главкома» відмітили, що таких наразі майже немає. А ті що були донедавна, як от ситуація навколо румунської меншини в Україні, чи використання Україною каналу Дунай-Чорне море, чи визнання Україною молдавської мови румунською, або відійшли в минуле, або не є такими, через які Румунія буде готова відмовитись від всебічної підтримки України і розвитку стратегічного партнерства з нею.

«Я не можу гарантувати, що час від часу між нашими країнами не виникатимуть якісь проблемні моменти. Але ми ні в якому випадку не робитимемо кроки, які б підірвали ваші зусилля щодо вступу до ЄС чи НАТО, тому що це має для нас величезне значення. Загалом, ми вже отримали від Києва те, що хотіли і просили. Це було питання так званої молдавської мови. І воно вирішене», – говорить Юліан Фота.

Насті Владою відмічає, що суперечка щодо використання дунайського транспортного коридору є вже «старою історією», яку не тільки вдалось вирішити, але й почати думати над тим, як ефективно використовувати Дунай для забезпечення своїх економічних інтересів.

«Ми повинні краще використовувати Дунай, бо він зв’язує нас з центром Європи. Використовуючи порти Галац, Бреїла, Джурджулешти, Рені та Ізмаїл, ми можемо створити на Дунаї важливий хаб, який буде транспортним плацдармом для цієї частини Європи і ще краще з’єднуватиме Україну та Румунію», – додає Джордж Скутару.

Наприкінці цього року у Румунії пройдуть вибори: президентські і парламентські. Чинний президент Клаус Йоганніс, який допрацьовує свій другий термін, залишить свою посаду і наразі важко спрогнозувати, хто буде наступником. Що стосується парламенту, то є хороші шанси на те, що наявна прозахідна більшість, яка також виступає й за всебічну підтримку України, буде збережена.

При цьому румунські співрозмовники «Главкома» запевнили, що результати обох виборів не матимуть суттєвого впливу ні на динаміку двосторонніх відносин, ні на трансформацію їх у стратегічне партнерство.

«Зміни на румунському політичному ландшафті не вплинуть на наші двосторонні відносини, адже більшість є дуже відданою НАТО, ЄС та підтримці України. Так, у нас є дуже гучна і агресивна, меншість. Але це все одно меншість. Основні політичні гравці будуть за Україну», – запевнив Джордж Скутару.

Замість підсумків

Україна і Румунія нарешті почали дивитись один на одного так, як це повинні робити справжні сусіди: не через призму недовіри, підозри та стереотипів, а у першу чергу – спільних інтересів, реалізація яких забезпечить обом країнам кращий розвиток і безпеку. А наявність під боком агресивної і непередбачуваної путінської Росії, є хорошим стимулом для того, аби Київ і Бухарест продовжували зближення і завершили його стратегічним партнерством.

Ігор Федик, «Главком»