Загинула, евакуюючи поранених. Згадаймо бойову медикиню Анастасію Мар'янчук
![Загинула, евакуюючи поранених. Згадаймо бойову медикиню Анастасію Мар'янчук](/img/article/10061/16_main-v1718915957.jpg)
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Анастасія взяла академічну відпустку і встала на захист України
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Анастасію Мар'янчук.
Анастасія народилася 3 листопада 2002 року у Києві і виросла на Троєщині, звідси й позивний. У дитинстві була тихою і доброю дівчинкою, трохи «сама по собі», згадують її знайомі. Любила аніме, відтискалася краще за хлопців і «не за віком» цікавилась гострими соціальними темами. З 12 років відвідувала вишколи «Правого сектора». Багато тренувалася, вміла швидше за хлопців розібрати автомат і вправно стріляла. Любила дітей, працювала влітку у дитячому таборі.
Вивчала японську мову і літературу у Навчально-науковому інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну взяла академічну відпустку і встала на захист України у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом переформований у 67-му окрему механізовану бригаду у складі Збройних сил України, де стала медиком Першого стрілецького батальйону.
![Бойова медикиня Першого стрілецького батальйону 67-ї Окремої механізованої бригади Добровольчого українського корпусу Анастасія Мар’янчук (Троя)](/img/forall/u/339/1/448796456_7489005597894486_42510820462855752_n.jpg)
Була поранена і отримала контузію від пострілу танка у боях під Бахмутом, лікувалася, а після перерви повернулася до війська.
Загинула Анастасія Мар'янчук у населеному пункті Часів Яр від отриманих поранень під час артилерійського обстрілу, евакуюючи поранених.
«Вона була цвітом нації і мала розбудовувати нашу державу та щасливо жити у ній. У нашій пам'яті Троя залишиться доброю, щирою та відважною. Ми за неї помстимося, але рана від втрати близької людини ніколи не загоїться. Щирі співчуття рідним», – написали у Добровольчому українському корпусі.
Новина про загибель юної медикині глибоко вразила людей. У соцмережах вони діляться своїми спогадами про Анастасію.
«Я її жартома називав донечкою. Розповідав їй про чергову поїздку на фронт із концертами, а вона вчергове просилася поїхати зі мною на схід. А я відмовляв, бо куди ж? Вона ще ж дитина! А ця дитина згодом здивувала всіх. Пішла бойовим медиком до славної 67 ОМБР ДУК. Мене просто прибила звістка про її смерть на полі бою», – написав військовий волонтер Святослав Бойко.
![Офіцерка ЗСУ Дана Ніка: «Помста ворогу за Трою буде неодмінно, але втрату близьких нічим не компенсуєш»](/img/forall/u/339/1/432070557_6992567837535418_6644224722523038218_n.jpg)
«Сьогодні москалі вбили Настю... Дякую тобі за справжність, за захист і за твою допомогу нашим військовим... Світла пам'ять… Як же шкода... Мої щирі співчуття мамі, сестрі, усім, хто втратив найцінніше... Світла пам'ять, дівчинко…», – написала Інна Настенко, яка була доброю знайомою Трої.
Прощання з бойовою медикинею Троєю відбулося у Києві у Михайлівському соборі. Окрім побратимів, на прощання прийшли однокурсники Анастасії з курсу японської філології Київського національного університету.
![Прощання із загиблими бійцями Денисом Дайнеко та Анастасією Мар’янчук у Михайлівському соборі у Києві](/img/forall/u/339/1/65fc2d6a36c5f.jpeg)
Похована бойова медикиня Анастасія Мар'янчук на Лісовому кладовищі у Києві.
У Анастасії Мар'янчук залишилися мама і сестра.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Анастасія Мар'янчук нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
![Анастасія Мар’янчук, позивний Троя, бойова медикиня у 67-ій окремої механізованої бригади Добровольчого українського корпусу](/img/forall/u/339/1/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA-%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F.jpg)
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0