ЗСУ готуються до штурму росіян. Огляд з Лиманського та Краматорського напрямків

Огляд. У першій частині, сьогодні – Лиманський та Краматорський напрямки.

Лиманський напрямок

Як я і прогнозував, після серії успішних контратак українських військ у південній частині смуги дії ворожого угруповання військ «Захід», тобто на Лиманському (для нас це Кремінський) напрямку, його командування все ж таки змістило свої зусилля дещо на північ – на північну частину плацдарму ЗСУ на річці Чорний Жеребець.

Противник, після низки невдалих спроб відновити обстановку у напрямку сіл Терни та Ямполівка, переніс основні зусилля із зони дій своєї 25-ї загальновійськової армії у зону дій своєї 20-ї загальновійськової армії. Зокрема, у напрямку Площанка – Макіївка (3-тя мотострілецька дивізія противника/мотострілецька дивізія).

У результаті йому вдалося вдертися на східну околицю Макіївки і закріпитися там (район місцевої школи), а також взяти під контроль перехрестя доріг, що ведуть на Греківку і Невське на лівому березі річки Чорний Жеребець.

Найімовірніше, найближчим часом противник спробує захопити переправу через річку Чорний Жеребець у самій Макіївці та намагатиметься атакувати позиції наших передових підрозділів у напрямку Макіївка – Невське, а також Червонопопівка – Невське.

З цією метою підрозділи 252-го мотострілецького полку та 237-го танкового полку 3-ї мотострілецької дивізії та окремі частини 59-го танкового полку 144-ї мотострілецької дивізії з великою ймовірністю будуть «доповнені» іншими підрозділами 144-ї мотострілецької дивізії (ймовірно, зі складу її 283-го мотострілецького полку), перегрупованих сюди з півдня.

У цілому треба виходити з того, що противник, на даному напрямку, має можливість періодично створювати значну перевагу у силах і засобах на окремих ділянках і напрямках, незважаючи на те, що у попередніх (весняних) боях він зазнав тут значних втрат. У складі двох загальновійськових армій (20-ї та 25-ї), що діють на цьому напрямку, розгорнуті три повноцінні мотострілецькі дивізії (3-тя, 67-ма та 144-та) та 3 окремі бригади, одна з яких є танковою бригадою (164-та, 169-та мотострілецька бригада та 11-та окрема бригада).

Збройним силам України дуже складно у таких умовах утримувати дуже протяжний фронт по річці Чорний Жеребець. Особливо, коли ворог має явну перевагу в артилерійській та авіаційній підтримці.

Краматорський напрямок

Судячи з усього, 98-ма повітряно-десантна дивізія (пдд) противника, що діяла у східній частині міста Часів Яр, ввела у бій всі три свої парашутно-десантні полки (пдп) – 217-й, 299-й і 331-й пдп. Власне, за рахунок цього противнику вдалося значно наростити зусилля на цьому напрямку та повністю взяти під контроль мікрорайон «Канал» (найсхідніший район міста, розташований на схід від каналу Сіверський Донець-Донбас). Не виключено, що в атаках брали участь також підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) та частково 102-го мотострілецького полку (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії.

На даний момент противник зайняв позиції по обидва боки вулиці Олега Кошового, у тому числі у районі мосту через канал, а його передові підрозділи закріпилися у лісах на північ і південь від нього. За великим рахунком, зрозуміло, що ці дії ворога є лише «підготовчим» етапом перед головним «шоу» – штурмом міста Часів Яр. У цьому контексті цікавить питання – чи буде вороже командування витрачати час та ресурси на «підтримку» таких дій?

А саме – витіснення наших військ за канал на південь від міста, від лінії Кліщіївка-Андріївка, з метою забезпечення «свободи маневру» своєму ударному тактичному угрупованню з півдня. І чи буде ще одна спроба прориву через напрямок Богданівка-Калинівка, щоб вчинити аналогічні дії, під час штурму самого міста, з півночі?

Судячи з усього, відповіді на ці питання ми скоро дізнаємося, адже командування ворожого угруповання військ (УВ) «Південь», війська (сили) якого діють на Краматорському напрямку, почало підтягувати свій оперативний резерв у районі міста Часів Яр – 4-ту окрему мотострілецьку бригаду (омсбр) 2-го армійського корпусу (АК). Причому поки не ясно, де саме її «запустять» – або на сам «Часік», або нею «наростять зусилля» вздовж каналу з півночі на південь, щоб згорнути нашу оборону по лінії Кліщіївка-Андріївка.

Якщо розглядати найбільш ймовірні напрямки штурму самого міста, то, швидше за все, ворог спробує прорватися між трасою Костянтинівка-Бахмут (Т-0504) та мікрорайоном «Новий», у напрямку останнього, діючи переважно штурмовою піхотою через лісову зону на південь від мікрорайону. Допоміжним напрямком цілком може бути напрямок по північній дорозі, у сторону мікрорайону «Жовтневий».

Такий варіант дозволяє противнику, по суті, відрізати ці два мікрорайони від центральної частини міста та «певною мірою» звісно ізолювати район своїх найбільш активних штурмових дій.
Однак у цьому випадку різко актуальним стає питання двох позицій, які досі контролюються Збройними Силами України – району села Калинівка та район перетину каналу Сіверський Донець – Донбас з трасою Т-0504. Наразі ворог просто не може розпочати штурм основної частини міста через наявність цих позицій ЗСУ.

Тому, швидше за все, перед введенням у бій 4-ї мотострілецької бригади у районі дій 98-ї повітряно-десантної дивізії остання отримає завдання «розібратися» з цими позиціями. У випадку з Калинівкою, до цього можуть доєднатися підрозділи 200-ї мотострілецької бригади.

Хоча, звичайно, може бути варіант, коли 4-та мотострілецька бригада буде використовуватися сама в якості «полегшення» для підрозділів 2-го і 3-го армійських корпусів, які на даний момент безрезультатно намагаються витіснити ЗСУ за канал, на південь від траси Костянтинівка-Бахмут, діючи «у лоб» з фронту. При цьому найбільш вірогідним варіантом є поява підрозділів 4-ї мотострілецької бригади у районі селища Іванівське та на південний схід від нього.

Якщо відштовхнутися від усіх цих тактичних деталей і спробувати подивитися на розвиток ситуації щодо всього Краматорського напрямку, то стає очевидним, що командування ворожого УВ «Південь» продовжує плекати надію в оперативному плані на «участь» у гіпотетичній «битві за Торецьк». Адже основні зусилля воно зосереджує саме на південно-західному напрямку.

Свого часу, розпочинаючи наступ з Бахмута на Часів Яр, ворог явно розраховував швидко вийти на канал Сіверський Донець-Донбас на широкому фронті не лише у районі самого міста, а й на південь від нього, щоб мати змогу сформувати північний фланг Торецького виступу (плацдарму) Збройних сил України. Однак, на даний момент це завдання не виконане ворогом.

Цілком можливо, що якби у нього була можливість відмовитися від штурму міста Часів Яр, він би з радістю це зробив, обійшовши цю ділянку оборони ЗСУ на південь. Але не вийшло...

Спочатку їм довелося дуже довго вибивати ЗСУ в Іванівському, потім кілька одночасних і «начебто скоординованих» спроб ліквідації українського «плацдарму» перед каналом, по лінії Кліщіївка-Андріївка з наступальними діями як з фронту (сходу), так і з флангу – північного сходу, закінчилися невдало.

Тому у ворога сьогодні на цьому напрямку просто немає іншого виходу, ніж штурмувати місто Часів Яр, якщо він хоче продовжувати наступати у південно-західному напрямку, причому змушений він це робити переважно «у лоб», адже у нього не виходить сформувати фланги для оточення цієї ділянки оборони ЗСУ.