Не стало ексфутболіста «Динамо», володаря Суперкубка УЄФА-1975
Петро Слободян прожив 67 років
Сьогодні, 15 грудня, помер колишній нападник київського «Динамо», відомий тренер Петро Слободян. Вершиною його кар’єри стали виступи за київське «Динамо» і здобуття з командою Суперкубка УЄФА-1975. Петро відіграв повністю виїзний матч проти німецької «Баварії», склавши пару нападників з Олегом Блохіним.
Петро Слободян народився 2 липня 1953 року в селі Шепарівці Коломийського району на Івано-Франківщині. Футболом почав займатися в Коломиї. У 17 років дебютував у складі тернопільського «Авангарда», до якого перейшов з бучацького «Колоса». В матчах за тернополян молодого нападника помітив тодішній наставник «Дніпра» Валерій Лобановський. І запросив Слободяна в свою команду. З «Дніпра» Валерій Васильович пізніше взяв Петра у Київ.
Кар’єра гравця
1970 – «Карпати» Коломия
1970-1971 – «Авангард» Тернопіль
1972 – «Будівельник» Тернопіль
1972-1974 – «Дніпро»: 38 матчів – 8 голів
1975-1979 – «Динамо» Київ: 103 – 16
1980 – «Локомотив» Москва (РФ): 17 – 1
У 1976-му провів два матчі в складі збірної СССР.
Досягнення гравця
Володар Суперкубка УЄФА-1975
Переможець молодіжного чемпіонату Європи-1976
Дворазовий чемпіон СССР (1975,1977)
Срібний призер чемпіонату СССР (1976-осінь)
Бронзовий призер чемпіонату СССР (1979)
Кар’єру Слободяна в «Динамо» зіпсувала травма, отримана ще 1977 році. Після неї він багато лікувався, довго відновлювався і навіть у московський «Локомотив» у 1977-му переходив, щоб не їздити постійно в клініку доктора Миронова, постійним пацієнтом якої він був, а бути поряд.
Після припинення активних виступів Петро Слободян почав працювати викладачем на кафедрі фізичного виховання університету імені Тараса Шевченка. Згодом став завідувачем кафедри.
Тренерська діяльність Слободяна пов’язана виключно з київською «Оболонню», яку Петро Петрович очолив наприкінці 2001-го, відразу вивів у вищу лігу, а в 2004-му привів команду до найвищого понині місця в її історії – шостої позиції в елітному дивізіоні. В тому ж 2004-му Слободян пішов з команди, а вдруге її очолював у 2006-2008 роках.
Після завершення роботи у київській «Оболоні» вирішив більше уваги приділяти сім'ї та повернутися до викладацької діяльності.
Коментарі — 0