Через бійку між фанатами та поліцією у Дніпрі ФФУ може запровадити так званий «паспортний контроль» на українських стадіонах
Вчора, 9 травня, у Дніпрі перед фіналом Кубка України ультрас «Динамо», «Шахтаря» і «Дніпра» пройшли спільним маршем «Проти футболу за паспортами». Сам марш завершився фактично сутичкою представників поліції і фанатів. Вболівальники в соціальних мережах розміщують світлини наслідків бійки, поліція ж в своєму коментарі стверджує, що конфлікт начебто спровокували самі ультрас, які використали піротехніку проти охоронців правопорядку.
Зокрема, за даними речниці поліції Дніпропетровщини Ганни Старчевської, один із учасників маршу кинув у поліцейського невідомий піротехнічний виріб, правоохоронець отримав опіки 2-го ступеню. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу».
Якщо ж говорити про першопричину маршу, то фанатів обурює намагання ФФУ запровадити так званий «паспортний контроль» на українських стадіонах.
Історія конфлікту
Ідея запровадити паспортний контроль на входах до спортивних споруд в Україні насправді не є новою. Найбільше в її реалізації вдалося просунутися колишньому президенту України Віктору Януковичу, однак, слід зазначити, що закінчилося все це для нього путівкою в один кінець до російського міста Ростов.
16 січня 2014 року, в розпал подій на Майдані, Верховна Рада ручним голосуванням ухвалила низку законів, які відразу назвали диктаторськими.
Зокрема, були проголосовані правки до статті 1 Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів». Згідно з ними обов’язковими реквізитами квитка ставали прізвище та ім’я його власника.
Нову редакцію також отримував пункт 1 частини третьої статті 13:
«У встановленому законодавством порядку здійснювати із залученням стюардів огляд глядачів та вимагати від них пред’явлення документів, що посвідчують особу, під час входу на територію спортивної споруди або перебування на ній»
Частину другу статті 17 доповнювали пунктом 4:
«Пред’являти документи, що посвідчують особу, представникам організатора футбольного матчу, уповноваженим на реалізацію квитків, під час їх придбання, а також стюардам, працівникам служби безпеки спортивної споруди (футбольного клубу) або органів внутрішніх справ на їх вимогу під час входу на територію спортивної споруди або перебування на ній»
Логіку Януковича та його команди в ті дні можна було зрозуміти доволі легко. Українські ультрас були одним із головних опонентів режиму. Організовані футбольні вболівальники могли не лише в соціальних мережах написати дошкульне повідомлення, але й на вулицях українських міст дати відсіч агресії «Беркуту», тітушок та інших силових структур. Тож тодішня влада намагалася цілеспрямовано бити саме по українських фанатах, в тому числі і законодавчо.
Однак нове керівництво ФФУ на чолі з нардепом Павелком, яке прийшло після Революції гідності, вирішило не відмовлятися від напрацювань своїх попередників. Зокрема, продаж квитків (чи намагання його організації) за допомогою паспортів здійснювався на минулорічну гру за Суперкубок України між «Динамо» та «Шахтарем», яка проходила в Одесі. Також на декілька останніх матчів збірної України можна було потрапити лише показавши на вході до стадіону документи. Як наслідок, більшість українських фанатів бойкотували ці матчі.
Чим футбольні чиновники аргументують свою позицію щодо футболу з паспортами та які контраргументи наводять ультрас?
Позиція футбольних функціонерів
І українська Прем’єр-ліга і Федерація футболу України цілковито підтримують ідею запровадження паспортного контролю на стадіонах.
Одним з аргументів для впровадження верифікації вболівальників є санкції через поведінку вболівальників з боку УЄФА щодо української збірної з футболу. Як наслідок, національна команда проводила поєдинок в рамках відбору до Чемпіонату світу-2018 проти Ісландії за порожніх трибун. Також вже восени цього року наша команда стартує грою без вболівальників і в домашньому матчі новоствореної Ліги нації.
Зокрема, президент Прем'єр-ліги України Томас Грімм напередодні вчорашньої гри у Дніпрі також наголосив, що питання безпеки на спортивних спорудах є першочерговим.
«Квитки за паспортами? Я розумію, що вболівальникам може не сподобається ця ідея. Коли ми проводили подібне в Швейцарії, то фанати також висловлювали своє невдоволення. Так, ми звертаємо на це увагу, але коли стоїть питання безпеки, то вона виходить на перший план», - наводить слова очільника УПЛ FootballHub.
Варто зазначити, що не лише у Швейцарії запроваджені квитки за паспортами. Англія, Італія, Польща, Німеччина, Іспанія... Цей перелік можна продовжувати, однак у всіх цих країнах є законодавча база, яка чітко регламентує норми купівлі квитків за паспортами. В Україні ж про таке сьогодні говорити не доводиться.
У ФФУ також вважають претензії ультрас необґрунтованими: мовляв, продаж квитків за паспортами жодним чином не порушує законодавство України та не несе загрози вболівальникам.
Як розповіли в федерації футболу ресурсу ua.tribuna.com, збором персональних даних займається комерційна організація ТОВ «ФФУ Маркетинг». Всю інформацію збирають, зберігають і використовують відповідно до закону «Про захист персональних даних». Бази даних на серверах компанії, вони начебто захищені сучасними програмами безпеки.
Власне, питання особистої безпеки і є головною претензією українських ультрас до футбольних функціонерів.
Позиція ультрас
Своє бачення з цього питання ультрас «Динамо», найбільшого фанатського руху України, виклали минулого року напередодні гри за Суперкубок України між «Динамо» та «Шахтарем», яка проходила в Одесі.
Фанати заявили, що вони відмовляються надавати свої персональні дані організаторам матчу тому що:
- подібний збір персональних даних суперечить чинному законодавству України;
- ніхто не може гарантувати, що створена база даних не потрапить до рук злочинців і вже були подібні прецеденти;
- такі нововведення створюють серйозні незручності для глядачів та негативно вплинуть на відвідуваність футбольних матчів.
Також фанати нагадали, що за часів правління Януковича тодішня міліція вела таку собі базу даних фанатів, яку поповнювала, безпідставно затримуючи вболівальників у дні матчів на виїздах.
«Ми впевнені, що ця база даних нікуди не поділась і по сьогоднішній день, однак зі зміною влади в 2014-му подібна поведінка міліції припинилась.
Під час революційних подій 2014-го року цю базу даних було опубліковано на пабліках Антимайдану, з усіма номерами паспортів, адресами проживання і детальними характеристиками на кожного фаната. Після цього в Донецьку та Луганську почалось справжнє полювання на фанатів «Шахтаря» і «Зорі», які були в цій базі. Доходило до того, що фотографії фанатів «Шахтаря» розвішували на під’їздах їхніх помешкань із закликами до місцевих жителів вчинити розправу за проукраїнську позицію. Деяким хлопцям довелось кілька місяців провести в полоні терористів через те, що воно потрапили до цієї бази даних. І це не вигадки чи фантазії - це реально підтверджені факти», - наголошується у заяві ультрас Динамо.
Крім того, фанати згадали про одіозних керівників ФФУ, які тоді, а дехто й зараз працює у федерації. Більше того, окремі з цих функціонерів навіть голосували за вже згадані диктаторські закони Януковича у 2014 році.
«Тепер, коли величезна кількість наших хлопців воювали і зараз воюють на Сході, ми відмовляємось добровільно поповнювати цю базу даних. Бо в Федерації футболу України досі на керівних посадах працюють такі одіозні особистості, як Вадим Костюченко (перший віце-президент ФФУ, підозрюється в організації тітушок в 2014 році), Віктор Межейко (колишній віце-президент ФФУ, регіонал, якого офіційно засуджено судом за розгін запорізького Майдану, зараз очолює федерацію футболу Запоріжжя), Олександр Герега (віце-президент ФФУ, регіонал, що голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року), Ярослав Москаленко (член виконкому ФФУ, регіонал, що голосував за диктаторські закони 16 січня 2014р. двома піднятими руками) чи Володимир Бандуров (член виконкому ФФУ, регіонал, співавтор законів 16 січня 2014 року)», - зазначили фанати «Динамо».
Подальші сценарії
Поки що намагання ФФУ фактично в одноосібному порядку без врахування думки фанатів проштовхнути запровадження паспортного контрою на стадіонах виглядає радше як спроба переламати через коліно, ніж намір цивілізовано вирішити питання. Разом з тим, реалізувати свої прагнення через Верховну Раду у ФФУ також не поспішають: очільники федерації вже не перший і навіть не другий рік, як обійняли свої посади на футбольній ниві, однак в парламенті не було проголосовано жодного документа, який би регламентував конфліктне питання.
Очевидно, що у федерації футболу розуміють: такі наміри зазнають фіаско під куполом. Адже подібні ініціативи відразу будуть асоціюватися з диктаторськими законами Януковича, а, отже, не додадуть популярності напередодні виборів, які мають відбутися 2019 року, ні їхнім авторам, ні тим, хто наважиться проголосувати за них. Разом з тим, ультрас також не збираються йти на поступки та погоджуватися ходити на футбол за паспортами, розуміючи ризики,які несе для них такий крок.
Тож, швидше за все, питання так і залишиться невирішеним до наступних виборів, які можуть принести тектонічні зміни на владних шаблях, а, отже, вплинути і на керівництво ФФУ.
«Главком»
Коментарі — 0