Євросоюз чекав на цю подію чотири роки. Що треба знати про перший тролейбус на водні?

H2Nodes, спільний проект Єврокомісії, вищого органу виконавчої влади ЄС, і муніципалітету Риги стартував з ініціативи останнього ще в кінці 2016 року. На програму, метою якої є скорочення викидів вуглекислого газу, було виділено 37 мільйонів євро, на паритетній основі. Половину витрат, із закупівлі транспорту, взяла на себе Рига, ЄС зобов'язався сплатити за створення всієї інфраструктури з виробництва водню і будівництво заправної станції.

Для влади латвійської столиці тролейбусно-водневий проект був просто знахідкою не тільки з точки зору поліпшення екологічної ситуації в місті (хоча, чесно кажучи, в цьому плані там особливих проблем і так не спостерігається), а й з точки зору іміджу – перші в світі! В Євросоюзі теж з цікавістю придивлялися до ризького «полігону» з відпрацювання новітніх технологій.

1. Що це за транспорт?

Муніципальне підприємство Rīgas satiksme («Ризьке сполучення») обрало  постачальником рухомого складу польську компанію Solaris Bus & Coach, що випускає лінійку сучасних міських тролейбусів Solaris Trollino.

За основу був узятий зчленований вагон Solaris Trollino 18 (довжиною 18,75 м, розрахований на 135 пасажирів). У цій машині  замість дизель-генератора встановили водневий паливний елемент виробництва канадської компанії Ballard Power, і допоміжну акумуляторну батарею потужністю 30 кВт/г.

У проекті велика увага приділялася безпеки. Всі водневі компоненти встановлені в першій секції вагона, а зчленування і напівпричіп несуть на собі електричне обладнання.

На лівому борту за кабіною водія розташований клапан аварійного викиду водню (він у 14 разів легший за повітря і випаровується майже миттєво). У самій кабіні є аварійна кнопка, яка відключає роботу всієї водневої складової енергетичної установки і повністю знеструмлює тролейбус.

По всій системі подачі палива встановлені датчики витоку, які активізуються при концентрації водню в повітрі більше 2% (зазвичай вона не перевищує 0,00005%).

Перший з десяти замовлених «водневих» Solaris Trollino 18 з'явився в столиці Латвії восени 2017 року, до кінця 2018-го з'явилися і всі інші, але…

2. У чому була причина затримки?

Тролейбуси, які працюють на водні, повинні були почати курсувати вулицями Риги ще в 2017 році. Вони, власне, з тих пір і курсували, але їздили «по-старому», використовуючи дротові контактні мережі.

Терміни повноцінної реалізації проекту перенесли спочатку на весну 2018 року, потім на літо, потім на осінь, а потім Rīgas satiksme взагалі перестала прогнозувати, коли воднева технологія буде задіяна на практиці.

Як пояснював прес-секретар Rīgas satiksme Віктор Закiс, проблема проекту, який, по суті, є науковим експериментом, полягає в заправці воднем.

Сама будівля станції з виробництва, зберігання і заправки воднем (вона знаходиться на вулиці Вієнібас гатве, 6, поруч з тролейбусним парком) була побудована ще в кінці 2017 року. І з тих пір датська компанія Nel Hydrogen, що спеціалізується на виробництві та зберіганні водню, спільно з польськими виробниками тролейбусів займалася тестуванням водневої заправки.

Останні роботи з налагодження обладнання представники Nel Hydrogen провели тільки в середині лютого 2020 року. З початку березня станція почала працювати в тестовому режимі, перші випробування пройшли успішно, і водневі тролейбуси почали нарешті рухатись так, як, власне, і задумувалось.

3. Де їздять чудо-тролейбуси?

Перший маршрут перших тролейбусів, що працюють на водні у місті Рига

Поки що новий транспорт курсує по маршруту Центральний ринок (до речі, один з найстаріших і найбільших в Європі) - вулиця Шмерла, на якій, зокрема, перебуває Ризька кіностудія. Протяжність маршруту, який проходить повз центральний залізничний вокзал Риги, - близько 9 кілометрів, час у дорозі - 45 хвилин, тролейбуси курсують кожні десять хвилин.

Заправлений воднем тролейбус (заправка триває близько 10 хвилин) може проїхати без з'єднання з контактною мережею до 150 кілометрів. Так що, з огляду на відстань «від будинку до роботи» (від тролейбусного депо з водневої станцією до Ризького центрального ринку - близько 2,5 км), на одній заправці тролейбус може зробити до 16 рейсів за маршруту.

Завдяки відкриттю станції з виробництва водневого палива зі спеціальною заправкою Rīgas satiksme стала першим повністю автономним транспортним підприємством в світі – воно самостійно виробляє паливо і забезпечує їм свій транспортний парк.

Зараз Rīgas satiksme хоче придбати ще й 10 автобусів, які працюють на водні. А голова комітету у справах транспорту та шляхів сполучення Ризької думи Вадим Фальков запевняє: якщо європейське фінансування триватиме (тобто будуть виділятися кошти на будівництво нових водневих станцій), то весь громадський транспорт Риги замінять на екологічно чистий.

Андрій Кузьмін, для «Главкома»