Протестувальники можуть підірвати всю економічну стратегію президента Франції
Спроба президента Франції Еммануеля Макрона домовитися із протестувальниками у «жовтих жилетах» навряд чи підніме йому рейтинг. А от поступки глави держави можуть вдарити по економіці країни та підірвати всю стратегію перш, ніж вона почне приносити відчутні плоди. Протест, який 17 листопада починався з вимоги скасувати невеличкий акциз на паливо, через який ціна на популярний дизель підвищувалась «аж» на 14 євроцентів, що становить 10% від нинішньої ціни, а бензин – на 7 центів або на 5%, поступово переріс у боротьбу «за все хороше і проти всього поганого».
Так, різні варіанти переліку вимог «жовтих жилетів» почали з'являтися у мережі починаючи з 29 листопада, а вчора протестувальники ніби-то оприлюднили остаточний список. Серед них - негайна відставка Макрона, вихід Франції з Євросоюзу та НАТО, реорганізація ЗМІ, а також банківської та юридичної систем. Поряд - значне зниження пенсійного віку, підвищення витрат на всі державні інституції, а також встановлення ліміту у 25 учнів на клас.
Варто зауважити: список був оприлюднений на маловідомому сайті. Водночас авторитетне французьке видання Le Monde, журналісти якого намагалися дізнатися про вимоги протестувальників, стверджують, що у соцмережах існують сотні та тисячі груп, у яких відбувались дискусії «жовтих жилетів». Le Monde чітко вказали – єдиного списку вимог «жовтих жилетів» не існує.
Вести перемовини із протестувальниками неможливо: як такого лідера у них немає. Вони і без єдиного керівника досить успішно координують свої дії через соцмережі. Таким чином, можливість комунікувати є лише односторонньою, і президент нею скористався: звернувся до «жовтих жилетів» і озвучив свої поступки. За це його розкритикували і прихильники (яких після цього ще й поменшало), і самі «жовті жилети»: мовляв те, що пропонує глава держави - блеф.
Безмежна щедрість чи «крапля в океані»?
Президент Франції звернувся до протестувальників у понеділок увечері. Він висловив готовність до діалогу з усіма, хто готовий до нього; заявив, що кожен має право на власну позицію; нагадав, що там де починається насильство - закінчується свобода. Макрон пішов на надзвичайні поступки: пообіцяв, що понаднормові години роботи, премія за підсумками року і зарплати нижче 2 тис. євро на місяць не будуть обкладатися податками, а мінімальна зарплата зросте на 100 євро. Він пообіцяв виділити близько 11 млрд євро на бюджетні виплати, а також «рішуче відповісти поліції за насильство над протестувальниками».
Якщо згадати первинні вимоги — скасування підвищення акцизу на паливо, який, до слова, уряд країни скасував ще 5 грудня, а заодно і призупинив до кінця року зростання цін на продовольчі продукти, то пропозиції Макрона більш ніж щедрі. Та протестувальників і вони не задовольнили, пише AFP. Вони назвали обіцянки президента «нісенітницею», «блефом» та «краплею в океані». «Він намагається зробити пірует, щоб стати на ноги, але ми бачимо, що він не щирий, що все це - дим і дзеркала», - заявив один з активістів у місті Ла-Боль на заході Франції.
«Можливо, якби Макрон виголосив свою промову три тижні тому, то це б заспокоїло рух, але зараз занадто пізно. Для нас це дурниця», - вважає інший незадоволений француз на мітингу в місті Ренн.
Прихильники Макрона теж невдоволені цим кроком, сприймаючи його ледь не як перемовини з терористами. Український політичний експерт, аналітик Democracy house Анатолій Октисюк пояснює це невдоволення так: президент Франції «виявився слабодухим лідером, який пішов на поступки перед жменькою маргіналів. І я впевнений, що на цьому протести не закінчаться, буде нова іскра і нові акції протесту. Там де відчувають слабкість влади, ерозія тільки зростає. В результаті, Макрон провалив свою програму і підірвав довіру своїх виборців», - зазначив він у себе на сторінці у Facebook.
Політолог Андрій Головачов зауважив, що Макрон повторив ключову помилку своїх попередників - Ширака, Саркозі і Олланда. «Він не зміг протистояти вуличним протестам, які починаються у Франції щоразу у відповідь на спробу влади провести необхідні реформи. Коли великий бізнес у Франції всілякими правдами і неправдами, витонченими технологіями приводив Макрона до влади, він сподівався, що той зіграє роль Маргарет Тетчер і, подібно до Залізної Леді, переламає хребет знахабнілим профспілкам і вирве країну з лап соціалізму. Але Маргарет Тетчер з Макрона не вийшло і вже не вийде», - зазначив він.
Кінець стратегії Макрона?
Видання Bloomberg вважає, що запропоновані Макроном підняття мінімальної зарплати та скорочення податків можуть бути ефективними в короткостроковій перспективі, але ставлять під сумнів проведення необхідних економічних реформ. «Величезне питання полягає в тому, чи відмовиться Макрон від своїх запланованих реформ перед обличчям протестів «жовтих жилетів». Намагаючись врятувати своє президентство, він натиснув на гальма. Можливо, він більше ніколи не натисне на газ», - пише видання.
Як відомо, однією з ключових реформ Макрона мала стати реформа ринку праці. За задумом президента вона мала б перезапустити французьку економіку, надати їй динамізму, конкурентоспроможності, гнучкості у пристосуванні до вимог ринку. Крім того, вона мала посприяти зменшенню французького безробіття з нинішніх 10% (а серед молоді навіть 20%) до 7% до 2022 року. Серед іншого, реформа робить вагомі кроки до демонтажу системи посиленого соціального захисту працівників – приміром, передбачає істотне обмеження розмірів компенсацій у разі звільнення працівника, - натомість отримуючи схвалення з боку роботодавців.
Протести «жовтих» занурили «макрономію» в кризу. Bloomberg зауважує: такими темпами Макрон ризикує підірвати всю свою стратегічну економічну програму, перш ніж вона отримає шанс принести свої плоди.
Президент Франції справді опинився у непростій ситуації, водночас, на думку експертів, говорити про його відставку або розпуск парламенту занадто передчасно: «Макрон зберігає парламентську більшість і протести ще не поставили уряд в безвихідне становище».
Водночас у ЗМІ лунає думка, що протести «жовтих жилетів» - це щось більше, ніж традиційні акції невдоволення французів на спроби реформ. Експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олег Бєлоколос не виключає, що подібні акції протесту накриють і інші європейські країни. «У Євросоюзі вже не один рік накопичуються проблеми, на які політичний істеблішмент не звертає достатньо уваги. Одна з них - це те, що пересічні громадяни живуть своїм життям, економлячи, збираючи гроші на освіту, на поїздки. А істеблішмент живе своїм життям, яке громадяни бачать на обкладинках глянцевих журналів. І з року в рік приймаються непродумані рішення. Такі протести - реакція на подібні рішення», - зазначив він в коментарі «Главкому».
Втім обіцянки Макрона матимуть не лише політичні, а й економічні наслідки. Держсекретар Олів'є Дюссо зазначив, що оголошені президентом заходи коштуватимуть Франції 8-10 млрд євро, пише Le Figaro. За його словами, зараз уряд Франції знаходиться в процесі «тонкого налаштування економічних механізмів». Дюссо додав також, що уряд поки не визначився з фінансуванням оголошених Макроном заходів.
Російський слід
Однозначно звинувачувати Росію в організації протесту «жовтих жилетів», звісно не можна. Водночас на користь цієї теорії свідчить ціла низка фактів.
По-перше, фото двох чоловіків які у Франції розгорнули «прапор» «ДНР». Світлина облетіла інтернет, СБУ ідентифікувала цих людей.
За даними СБУ, на фото зліва знаходиться Сорлін Фабріс, справа – Ксав’є Моро. Перший є членом так званого аналітичного центру «Катехон», який діє під егідою фінансиста «руського міра» Костянтина Малофеєва та очолюваного ним фонду Святителя Василія Первозванного та функціонером так званого інтеграційного комітету «Росія-Донбас», що створений та фінансується російськими спецслужбами. До наглядової ради «Катехону» входять ідеологи російського «євразійства» Сергій Глазьєв (радник президента РФ) та Олександр Дугін (сповідує праворадикальні, екстремістські, терористичні та ультранаціоналістичні імперські ідеї).
Другий є фейковим «спостерігачем» на псевдовиборах в ОРДЛО. Протягом 17 років проживає в РФ, громадянин РФ з 2013 року. Засновник «Європейського центру стратегічного аналізу «Стратпол» (складова «п’ятої колони» РФ у Франції). Функціонер ГО «Схід Франція - Солідарність Донбас», яка підконтрольна російським спецслужбам.
СБУ також підкреслює, що протягом останніх років Москва наполегливо намагалася взяти під контроль європейські радикальні громадсько-політичні структури.
По-друге, більше 600 прокремлівських Twitter-акаунтів взялися поширювати фейки щодо протесту «жовтих жилетів». Ці дані надав Альянс для Захисту Демократії, підрозділ Німецького Фонду Маршала у США, який відстежує ці акаунти та іншу прокремлівську активність. За інформацією альянсу, акаунти зазвичай містять в собі американські або британські новини, проте, щонайменше тиждень французькі протести займають найвищі позиції на цих сторінках. Більшість інформації у твітах проросійських акаунтів надходить від російських медіа. Зокрема «Спутник», RT та Ruptly. Відтак, «Спутник» та RT повідомляли, що більшість французьких поліцейських не підтримує Макрона і переходять на сторону протестувальників. Джерелом вони вказують представників двох поліцейських об’єднань, які разом отримали менше 4% голосів на загальнонаціональних виборах профспілок цього місяця.
По-третє, демонстранти мають одночасну підтримку партій-антагоністів, крайніх лівих та крайніх правих. Цікава деталь: і ті, і ті є друзями президента РФ Володимира Путіна. Так, крайніх правих представляє «Національне об'єднання» Марін Ле Пен (яка всіляко підтримує Путіна і бажала йому успіху на останніх виборах), крайніх лівих – «Нескорена Франція» Жан-Люка Меланшона (який свого часу «із розумінням» поставився до анексії Криму Росією).
Закордонні ЗМІ висловлюють сумнів щодо того, чи зможуть поступки Макрона покласти край протестам. Між тим, на акціях протесту організованих «жовтими жилетами» у Франції вже затримали 1726 людей.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0