Йшли солдати по Алмати. Події у Казахстані очима західних ЗМІ

тема тижня
Лідер країни-агресора Володимир Путін, коментуючи ситуацію, не зміг не згадати Україну - Йшли солдати по Алмати. Події у Казахстані очима західних ЗМІ
Лідер країни-агресора Володимир Путін, коментуючи ситуацію, не зміг не згадати Україну
фото з відкритих джерел

Путін завдав нищівного удару по суверенітету Казахстану

Після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) – а іншими словами, до Росії – уряду вдалося приборкати мародерів, та й загалом навести порядок. Однак яку ціну доведеться заплатити за це?

Іноземні ЗМІ та експерти з різних країн виклали своє бачення наслідків подій у Казахстані.

bbc

«Не зрозуміло, звідки взявся такий високий градус жорстокості з боку протестувальників»

Політичний аналітик з Алмати Досим Сатпаєв вважає, що ядром жорстокого натовпу, який напав на силовики та захопив будівлі, є безробітні молоді люди з бідних сімей, пише ВВС. «Якщо подивитись на великі міста Казахстану, то можна побачити багато безробітної молоді, а це потенційно агресивна маса. Тепер ці люди намагалися використати події в Алмати у своїх інтересах», – ділиться він своїм баченням.


Конкуренція за владу всередині еліти становить серйозну загрозу стабільності Казахстану, – політолог (фото: AP)
Конкуренція за владу всередині еліти становить серйозну загрозу стабільності Казахстану, – політолог (фото: AP)

«Серед аналітиків є думка, що невдоволення громадськості не пояснює високий градус жорстокості з боку протестувальників. Вони вважають, що до цих зіткнень призвела боротьба за владу між нинішнім президентом Касимом-Жомартом Токаєвим і ексглавою держави Нурсултаном Назарбаєвим.

Є думка, що нещодавній арешт, колишнього керівника секретної служби та близького соратника Назарбаєва Каріма Масімова, є ілюстрацією цієї боротьби. Конкуренція за владу всередині еліти становить серйозну загрозу стабільності Казахстану, каже Сатпаєв. Проте боротьба за владу не обов’язково між двома лідерами, а, можливо, між тими, хто належить до їхнього «ближнього оточення», – стверджує політичний аналітик.

«Через глухий кут на українському фронті Путін взявся за ескалацію в Казахстані»

Після 7,5 років гібридної війни глава РФ Путін фактично зазнав невдачі: політика України не змінилася так, як він хотів би. Саме через глухий кут на українському фронті він заговорив про ескалацію в Казахстані. Таку думку висловив директор Євразійського центру Атлантичної Ради, посол США в Україні в 2003-2006 роках та в Узбекистані в 2000-2003, Джон Гербст, якого цитує Voice of America.

«Якби народ Казахстану повалив нинішній режим, і якась нова влада була налаштована на реформи – це стало б втратою для Росії. Якщо Казахстан стабілізується з орієнтацією на Китай – це теж буде втрата Росії, для якої Китай стає основною потенційною загрозою, хоча досі не визнаною».


Джон Гербст: «Якби народ Казахстану повалив нинішній режим, і якась нова влада була налаштована на реформи – це стало б втратою для Росії»
Джон Гербст: «Якби народ Казахстану повалив нинішній режим, і якась нова влада була налаштована на реформи – це стало б втратою для Росії»

«Ми ще не маємо точних цифр щодо кількості російських військових відправлених до Казахстану. Я бачив дані – від трьох до тринадцяти тисяч. Якщо ця кількість військ зможе придушити повстання, то на кордонах Росії та України нічого особливо не зміниться. Але якщо цієї чисельності виявиться недостатньо і доведеться скерувати ще десятки тисяч, то я не впевнений, що Путін зможе підтримати нинішній рівень військової ескалації на кордонах України. Тоді вона зможе отримати перепочинок», –додає експерт.

«Мешканці Киргизстану вбачають в ОДКБ зброю Путіна…»

Населення Киргизстану стурбовано кризою у сусідів, місцеве населення емоційно висловлює підтримку Казахстану. Новина про те, що киргизька армія братиме участь у коаліції Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) для підтримки казахстанських урядових сил, тут викликала обурення, пише The Diplomat. Люди в Киргизії активно підписують петицію проти такої участі, активісти провели акцію протесту перед урядовими будівлями столиці Бішкеку. Вони закликали президента і парламент не посилати киргизьких солдатів на підтримку корумпованої казахської диктатури проти свого народу. Вони сприймають ОДКБ як зброю Путіна, за допомогою якої Росія може вести проксі-війни для зміцнення диктатур у колишніх радянських країнах-сателітах.

Проксі-війна, або посередницька війна – війна, в якій дві держави воюють не безпосередньо, а використовуючи як сторони в конфлікті деякі треті країни: своїх союзників (сателітів), надаючи рішучу допомогу фінансами, технікою, військовими кадрами (радниками) тощо.

Мешканці Киргизії категорично проти долучення своїх військових до місії ОДКБ у Казахстані (фото з відкритих джерел)
Мешканці Киргизії категорично проти долучення своїх військових до місії ОДКБ у Казахстані (фото з відкритих джерел)

Киргизи також нагадують, що ОДКБ відхилила прохання Бішкека про підтримку під час міжнаціональних зіткнень у 2010 році та коли минулого року, коли таджицька армія напала на жителів Киргизії в прикордонних селах. Юристи-активісти також зазначають, що мандат ОДКБ на втручання спрямований на ситуації, в яких має місце акт агресії з боку іноземної держави, а цього зараз немає, пише видання.

«Залучення ОДКБ величезний удар по суверенітету Казахстану»

Залучення ОДКБ, порушило рівновагу, яку Казахстан міг утримувати між Сходом і Заходом. З моменту здобуття незалежності від Радянського Союзу Казахстан був і частиною економічних амбіцій Китаю, і ключовим союзником Росії, і дружньою державою для Сполучених Штатів та Європейського Союзу. Однак тепер це вже не так, вважає експертка із Центральної Азії з Піттсбурзького університету Дженніфер Брік Муртазашвілі, яку цитує Foreign Policy. «Я думаю, що залучення ОДКБ стане величезним ударом по суверенітету Казахстану, що змінює баланс сил у регіоні», – сказала вона.


Розбиті вітрини, розгромлені торговельні центри, спалені автівки – такі сліди залишили після себе протести у Казахстані
Розбиті вітрини, розгромлені торговельні центри, спалені автівки – такі сліди залишили після себе протести у Казахстані

Розгортання ОДКБ також стане випробуванням для Токаєва, оскільки він прагне вийти з тіні давнього лідера Казахстану Нурсултана Назарбаєва. «Побачимо, як місцеві сили безпеки відреагують на російські війська. Чи будуть вони лояльні до Токаєва? Тобто лояльними цієї нової людини, яка прийшла до влади, і перше, що зробила, це залучила іноземців», – коментує експертка.

«Розворот у бік Москви – для Казахстану крок неоднозначний»

Таких масштабних протестів, як нинішні, з точки зору швидкості розвитку та ескалації, у Казахстані не було ніколи, підкреслює експерт Фонду імені Фрідріха Еберта (найстаріший політичний фонд Німеччини) Крістоф Мор, якого цитує Deutsche Welle.

За словами Мора, Нур-Султан тривалий час прагнув проводити багатовекторну зовнішню політику, вибудовувати добрі стосунки не лише з РФ, а й із Китаєм та із Заходом. Тому, на його думку, нинішній розворот у бік Москви для Казахстану – крок неоднозначний. «Можна припустити, що вплив Росії на країну тепер зросте. Проте фінальні висновки поки що робити рано», – зазначає експерт.

«У Казахстану є потенціал для поглибленого діалогу між державою і суспільством щодо демократизації. Уряд намагався прислухатися до громадянського суспільства ще до початку протестів. Чи стане нинішній момент, враховуючи нинішню спіраль насильства, саме тим, з якого почнеться демократизація в Казахстані – я б не поспішав з висновками. Звичайно, ми були б раді, якби діалог між сторонами конфлікту призвів до перетворень у казахському суспільстві, які б дозволили на довгостроковій основі вирішувати системні проблеми та створювати більш справедливу економіку», – додав експерт.

«Майданні технології»?

У Путіна, звичайно, своя позиція щодо подій у Казахстані. Лідер країни-агресора, коментуючи ситуацію, не зміг не згадати Україну. І це показово.

«Активно застосовувалися властиві майданним технологіям елементи силової інформаційної підтримки протестів», — зазначив глава РФ.

Президент Росії також наголосив, що «загроза казахстанської державності» виникла аж ніяк не через стихійні протести, викликані зростанням цін на паливо, а тому, що ситуацією «скористалися деструктивні внутрішні та зовнішні сили».


Лукашенко також переймається, що у Казахстані «хотіли змінити політичний курс»
Лукашенко також переймається, що у Казахстані «хотіли змінити політичний курс»

Свої «п’ять копійок» вставив і президент Білорусі Олександр Лукашенко, який не так давно перебував у схожій ситуації. Він підкреслив, що «ці люди (протестувальники) хотіли розв'язати в республіці братовбивчу війну з подальшою організацією антиконституційного перевороту та зміною курсу політики».

За словами білоруського президента, «Білорусь вже відчувала на собі такий виклик і розуміє всю серйозність ситуації та велику відповідальність за долю держави». Понад те, Мінськ висловив готовність усіма силами допомагати «забезпеченню стабільної обстановки».

Наталія Сокирчук, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Йшли солдати по Алмати. Події у Казахстані очима західних ЗМІ