Дурість і покірність... Чому мовчать українські генерали?

У липні Кабмін прийняв несподіване рішення: віддати головний навчальний корпус Національного університету оборони України для розміщення апеляційного суду. Це дурість.

Міністр оборони Лебедєв спробував апелювати до Януковича, Президента і Верховного головнокомандувача Збройних Сил. Сподівався, що той заступиться за армію і рішення Уряду скасує. Щаааз!

Як зреагувала армія? Генерали і полковники, Генштабу й Міноборони, доктори наук і академіки, викладачі й науковці, профспілка працівників Збройних Сил, попри заявлені наміри захищати Університет, проводити пікети під Кабміном - усі дружно заціпили рота і промовчали. Це покірність.

Що далі? Будівлю Університету швиденько звільнили, зараз розносять речі по кільком суміжним будівлям, звідки хутко викинули Департамент науки і освіти, Департамент будівництва і Головне квартирно-експлуатаційне управління. Навчальний рік стартує за три дні. Нічого не готово. Але кого це цікавить?