Чим людство розумніше, тим воно дурніше

Виявляється, величезна сума технологій і тотальна комп»ютеризація не додадала людині знань, а лише спростила життя багатьом мільйонам людей, які не знають елементарних речей.

Здавалось би, необмежені знання, які винесені за межі людського мозку і за допомогою телебачення та Інтернету поставлені на службу людині, мають дати людині надзвичайну свободу!

Натомість, людина стала маніпульованою і позбавленою свободи, як ніколи: їй підказують, що носити, куди вирушати у подорож, кого вибирати у президенти країни.

Цінність людини тепер полягає не в якомусь таланті чи інтелекті, а в максимальній упізнаваності - люди довіряють візуальним образам і картинкам з телеекрану чи дисплею.

Чим «розумнішим» стає людство, тим більше воно губиться в хащах релятивізму і позбавляється будь-якої моралі. А відтак, втрачають суть поняття «добре» і погано», «красиво» і «потворно». Немає більше «правди» і «брехні». Бо нині є мільйони правд. Бо правда для багатьох - це всього лише картинка з рекламної симуляції, а брехня - це те, що суперечить вашій логіці, перепрошитій сучасними засобами маніпуляції.

Більше того, сьогодні саме поняття розуму значно трансформувалося. Бути розумним сьогодні - значить бути багатим, успішним і впливовим, уміти досягати своєї мети.

Але, що таке мета без моральних імперативів? Для більшості мета - це влада, гроші, бажання опинитися на вершечку піраміди. Ніхто не задає більше питань: чому, навіщо, заради чого?

Ми стали такі розумні, що перемогли навіть Бога!
Саме так. Двадцяте століття - з його філософією абсолютної свободи і тотального споживацтва навіть релігії перетворило на звичайні фінансові піраміди.

Людина, позбавлена Благодаті і Царства Небесного, створює своє царство на землі. В якийсь момент вона говорить собі: все - я буду жити виключно для себе.

І в цей момент людина стає схожою на ракову клітину, у якої точно така ж філософія - існувати і розвиватися всупереч потребам великого і складного організму, яким є нація, етнос, врешті-решт, усе людство.

Людство хворе у глобальному масштабі. Пухлини ростуть і множаться, викидають метастази, знесилюють і виснажують здорові клітини, яким не вистачає, кисню, поживних речовин, енергетичних ресурсів. І це людство знаходиться, приблизно на третій стадії хвороби, коли шанси на одуження є - але вони дуже примарні...

Таких пухлин сьогодні на планеті кілька. Їхня суть - забирати в інших країн ресурси, надра і землі, розоряючи цілі народи, знищуючи етноси і культури.

Україна нині охоплена метастазами однієї з таких величезних пухлин, яка нависає над нею і щодня, щогодини вприскує у ще живі тканини нові порції отрути...

Звичайно ж, кінець людства настане не завтра, людство розкладатиметься і деградуватиме доти, доки не з»явиться якийсь глобальний сенс, якась мета, чи світова загроза, що призведе до переоцінки цінностей. До розуміння того, що люди - лише окремі клітинки незбагненного і величного організму, фрагементи якогось неосяжного фракталу, який не піддається розумінню на рівні сучасної людини, озброєної можливостями найдосконалішого розуму.

А відтак - розум безсилий! Він всього лише операційна система. Створена для перекодування грандіозності світу у зрозумілі нам елементарні речі.

Щось величне і незбагненне є за межами розуму. Те, що об»єднує нас у сім»Ї, спільноти, народи, етноси, в людський рід на землі. Те, що з якихось причин блоковане в майже в кожному з нас - і це не дає нам відчути, що немає ніякого «Я», а є «МИ». І це МИ - на санскриті зветься словом «АТМА», що є Душа, абсолютна, невмируща і нескінченна.

Душа пульсує, як наше серце, як Сонце нашої ситеми, як неосяжні галактики, що розширюються і стискаються, всмоктуючи і викидаючи назовні фонтани дивовижної енергії.

І якщо ми шукаємо Істину, ми маємо шукати її не в мозку, а у власному Серці. Ми маємо навчитися чути Його і жити за Його законами.

Звідки я це знаю? Від своєї Мами. Вона колись сказала мені: Синочку, у світі стільки розумних людей, що буде дуже важко жити серед них. Тому, не будь розумним, а будь мудрим. Тому що розум людський у голові, а мудрість - у Серці.

Так воно і є.

(РS: Фрактал: будь-яке ціле, створене з частинок, які абсолютно подібні за структурою до всього цілого)