Ви й досі вважаєте, що «95 квартал» був розважальним проектом?
Як атакують нашу психіку, або Про зброю майбутнього
Пишуть, що сьогодні кожна четверта людина на землі страждає на психічні відхилення, які закладені або генетично, або з'явилися в результаті перенесених стресів. І це інформація, яка офіційно опублікована ВОЗ.
Цілком логічно, що в окремі моменти ці психічні відхилення сягають максимуму і проявляються у вигляді масових психозів чи заворушень. І це є об'єктом серйозних вивчень і досліджень, які не дуже афішуються. Тому що це і є найефективніша новітня зброя майбутнього, а не якісь там бомби, лазери і дрони. Адже запустивши на певній території певний психоз чи заворушення можна досягти потрібно ефекту, не вживаючи руйнівної зброї. Але як це працює? Спробую просто і доступно пояснити свою теорію. Отож...
Науковцям добре відоме поняття індукції. В основному це явище, котре стосується фізичних явищ. Якщо дуже спрощено пояснювати – то це певний ефект, який спричиняється впливом на фізичний об'єкт за допомогою певної енергії. Енергія одного типу переходить при цьому в інший тип, наприклад – електрична в теплову. На індукції, до речі, тримається вся енергетика.
Але є і гуманітарний аспект цього терміну. І полягає він в тому, що під дією певних фактів (чи факторів!), тобто під певним спрямованим інформаційним впливом, людина здатна виробляти велику кількість психічної енергії. А оскільки основний закон говорить, що енергія нікуди не зникає, ми розуміємо що вона просто переходить в інший тип, не дуже помітний для нас.
Тобто, якщо ви отримали певну порцію сугестивної, направленої на вас інформації, то вона неодмінно має знайти вихід – ви або божеволієте і руйнуєте себе, або йдете руйнувати щось. Байдуже що – автомобілі на стоянках, вітрини магазинів, пам'ятники архітектури. Абсолютно все, що попаде під руки, або на що попередньо вкажуть вам пальцем.
Жодна людина, що знаходиться під впливом потужної сугестії, просто не здатна опиратися цьому згенерованому ззовні індуктивному посилу. Але ще гірше, коли під впливом цієї сугестії опиняється багато людей.
Одна справа, коли ви бачите загіпнотизовану людину, що виконує волю гіпнотизера, інша справа, коли цих людей сотні і керує ними хтось один. Щось подібне я спостерігав багато років тому на стадіоні «Динамо» на публічних показових виступах доктора Кашпіровського.
Спочатку він викликав на бігову доріжку всіх бажаючих взяти участь в експерименті, а потім за допомогою нескладних тестів відбирав максимально гіпнобельних. І таких виявлялося близько 50 відсотків від усіх.
Наступним кроком Кашпіровського було введення сотень відібраних у стан гіпнозу. Це було зроблено віртуозно. А після того шокована публіка спостерігала, як загіпнотизовані збирали квіти на футбольному полі, танцювали вальс, розганяли над собою хмари бджіл або верещали, бачачи у траві уявних гадюк. Це було моторошно і гидко водночас. Вони всі безвільно і автоматично виконували волю однієї людини. Фізично люди були ніби звичайними, але свідомість їх перебувала у явно зміненому стані.
Про змінений стан свідомості можна говорити багато, але я скажу лише, що інколи такого особливого стану психіки досягають не лише завдяки гіпнозу, а й завдяки мистецтву. Красива музика чи пісня може примусити людей абстрагуватися і навіть заплакати, і навпаки, вдало скомпонований гумор змусить нестримно реготати, причому реготати над речами ніби й зовсім не смішними. Але коли ви вже в стані зміненої свідомості – вам про це говорити пізно. Бо індукція робить свою справу – жорстко і прогнозовано.
Найстрашніші випадки впливу сугестії в історії – це коли під час другої світової війни населення цілого невеличкого японського острову кинулося зі скелі в море. Бо перед тим, їх певний час по радіо обробляли жахіттями, що зроблять з ними американці, якщо захоплять їх живими.
До розряду легендарних відносяться історії про Вольфа Мессінга, який міг отримати в банку гроші, підсунувши касиру чистий папірець, або пройти в кабінет до самого Сталіна, минаючи всю його охорону.
Але це так би мовити індивідуальні випадки володіння сугестією. А тепер уявіть собі цю ж дію – тільки помножену в тисячі, мільйони разів, завдяки телебаченню. А якщо ця дія є ще й регулярною – тобто щоденною, то вона створює саме той потужний індуктивний ефект зміненої свідомості, коли ви потрапляєте у стан зміненої реальності, навіть не розуміючи цього.
Забув сказати важливу річ. Психологи добре знають різницю між індуктивним і дедуктивним методами пізнання реальності. На відміну від дедуктивного способу, що базується на ретельному дослідженні фактів та їх уважному співставлені, індуктивний спосіб пізнання реальності є досить хибним, оскільки він спирається на випадкові чи навіть видумані факти або наративи. І це завжди веде до хибних висновків. І саме тут ховається істина! Бо індуктивний метод лежить в основі технології масової маніпуляції свідомістю!
Найкраще і найшвидше це зрозуміли більшовики в Росії – це вони колись здійснили революцію, пообіцявши віддати землю селянам, а фабрики робітникам. Це була грандіозна брехня, яка вивільнила, енергію мас, яку пройдисвіти використали в своїх цілях. Індукція працювала і на ній побудували всю пропаганду в СРСР, яка 70 років працювала... Але я зараз про сучасників – про політичних прототипів Кашпировського, типу Соловйова та інших новітніх пропагандистів, які є сьогодні важливими індукторами ідей.
Але невдовзі у нас знайшли адекватну відповідь Соловйову, створивши свого – Арестовича. У нас навіть досягли більшого успіху, бо окрім повної довіри до його телесеансів, ще й закохали в сердешного половину жіноцтва України.
Технологічно усі подібні методи, що ведуть до зміненого стану свідомості мають спиратись на кілька умов – регулярність, актуальність і винахідливість.
Але синергія подібного «шаманства» виростає у кілька разів, коли шаманить не одна особа, а ціла група людей, у якої є певна мета і здібності. Приміром, ви й досі вважаєте, що «95 квартал» був розважальним проектом? Хіба що зовні! Але основною метою його була повна і докорінна дискредитація всього вищого ешелону політиків України. Бо того, кого висміяли і опустили привселюдно, вже ніколи не сприйматиме всерйоз народ. Це аксіома! Але ж більшість спостерігала за цим процесом у зміненому психічному стані, перебуваючи під індуктивною дією шоу – отже, навіть не розуміли, що діється. Сьогодні, до речі, свою таємну місію виконують інші їхні послідовники «Дізель-шоу» зі своїми «патріотичними шоу», а також численні молодіжні проекти, де веселощі і щастя б'ють ключем.
Можливо, ви скажете, що наші політики заслужили на обструкцію! Я відповім: а ви думаєте політики інших країн значно кращі?! Значно моральніші, розумніші чи красивіші?! Візьміть Макрона, Трампа, чи Джонсона. Так, вони різні. Але хіба всі вони не мають особливої телевізійної привабливості, що помічається і фіксується на підсвідомому рівні?
Або візьміть новообраного президента Аргентини Хав'єра Мілея. Хіба він не є ексцентрична медійна особа? Його зовнішній прототип є такий собі Гаррі Потер, тільки вже дорослий! Шоу продовжується, бо ми цього хочемо!
І чим сьогодні є передвиборча кампанія в будь-якій країні, як не індуктивним впливом потужних ЗМІ на свій електорат? Адже будь-яке шоу – це введення мас у змінений стан свідомості, коли люди, як стадо баранів рухаються у потрібному напрямку. Перемагають як правило ті, чия сугестивна енергія потужніше і на кого працюють більше генераторів індукції.
Тому, самі розумієте, що у чесної, незаангажованої людини немає жодних шансів не те що обратися президентом тієї чи іншої країни, а навіть стати якоюсь посередньою поп-персоною, якщо немає чийогось дозволу запалити зірку – і зробити її ще одним елементом своєї маніпулятивної машини.
Зрозумівши це, ми повинні віддавати собі належне, що насправді відбувається з нами – чому ми дедалі більше звіріємо, втрачаємо самоконтроль і об'єктивність, зриваємось на грубощі та бійки, вдаємось до суїциду. Чому всюди панує така деструкція і деградація. І чому ніхто не пояснює причин.
Індуктивний вплив на нашу свідомість давно перевищив усі можливі рамки. Мушу сказати, що агресорам із сусідньої держави в цьому плані значно легше і простіше. Їхні засоби створення індукції працюють на одній постійній частоті, не міняючи своїх векторів.
Нам куди важче – у нас в країні таких потужних індуктивних центрів існує кілька – і всі вони працюють на різних частотах і режимах, апелюючи до різних наших центрів фізичного реагування, починаючи від рівня примітивних інстинктів і закінчуючи нашими світоглядними установками. І у всіх у них, хоч і добре приховані, але різні вектори руху. І це плутає і збиває весь народ, сіючи хаос в думках.
Енергія, яку ви отримуєте з численних ЗМІ нікуди з вас не дівається, вона трансформується згідно програм, які закладені сильними світу цього. І тоді ви, люди, або надихаєтесь, будуєте міста, творите мистецтво, наповнюєтесь любов'ю, – або руйнуєте міста, вбиваєте людей і отруюєте всіх довкола своєю ненавистю.
Я говорю ці речі, свідомо не торкаючись наших реалій, щоб не дати нікому можливості зачепитись за якесь чутливе слово і не опустити суть цього дослідження на примітивний рівень. Я говорю зараз про речі типові і глобальні – а як ви їх екстраполюєте на реальність – це вже справа вашого інтелекту.
Кілька слів про те, чи можна якось захиститись і вберегтися від впливу цієї могутньої індукції? Теоретично можна, якщо максимально обмежити споживання інформації у вигляді новин, ток-шоу, кінофільмів і навіть своїх улюблених блогерів з інтернету, які, здаються вам джерелом правильної інформації. Але спитайте себе – правильної по відношенню до кого чи до чого? Бо приємна вам інформація не завжди є достовірною. Але при тому будь-яка інформація неодмінно поляризується у вашій свідомості в чорно-білу гаму. Бо такі в нас нині непрості часи.
І лише деякі люди ще розуміють, що світ насправді не чорно-білий, а кольоровий, він не відповідає нашим уявленням, навіть найдосконалішим. І люди бачать усю гаму кольорів тоді, коли слухають не лише політпропагандистів, а ще самостійно мислять, читають філософів та мудрих письменників, слухають талановитих артистів і щирих проповідників, незалежно від національності чи географічного походження останніх, а залежно від рівня інтелекту, просвітленості і високості їхньої душі.
Але останній абзац одразу ж забудьте! Об'єктивність і пацифізм нині не в тренді у цього світу.
Коментарі — 0