Сміх і гріх: чому результати конкурсу в Рахункову палату необхідно скасувати

«Реформувати треба завжди». Саме так на запитання про необхідність змін щодо діяльності Рахункової палати відповів один з кандидатів на посаду члена цього органу. Схоже, це відображає і позицію більшості кандидатів, які взяли участь у конкурсі.

Сьогодні депутати можуть проголосувати за призначення нових членів Рахункової палати. Основним нововведенням уже повторного конкурсу на ці посади стало те, що цього разу співбесіди з кандидатами, які проводили члени бюджетного комітету Верховної Ради, транслювали публічно. І це не лише забезпечило його прозорість, але й допомогло висвітлити недоліки чинної процедури конкурсного відбору.

На сьогодні вся процедура конкурсу на посаду члена Рахункової палати фактично вміщується в одному абзаці Закону «Про Регламент Верховної Ради України».

Відповідно до нього бюджетний комітет парламенту розглядає подані кандидатами документи, попередньо обговорює, чи відповідають кандидати вимогам до членів Рахункової палати, та подає на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата.

Така процедура повністю нівелює існуючі принципи прозорості, змагальності, об'єктивності та неупередженості, на яких має базуватися відбір керівників або членів колегіальних органів державної влади. Натомість вона дає змогу лише формально оцінити рівень фаховості та відповідності кандидатів тим вимогам, які передбачені для членів Рахункової палати.

Усього участь у співбесідах на чотири посади членів Рахункової палати взяли 25 кандидатів. І навіть попри те, що більше половини з них мали досвід роботи або працюють в Рахунковій палаті, а питання на співбесідах не були вузькопрофільними, кандидати продемонстрували вкрай низький рівень знання повноважень органу, організації та порядку діяльності його роботи.

Найпопулярнішою реформою Рахункової палати, серед озвучених кандидатами, стала імплементація міжнародних стандартів аудиту в її діяльності. Але зрештою приблизно 80% кандидатів так і не змогли чітко назвати такі стандарти або не обізнані з методологіями, прийнятими та затвердженими Рахунковою палатою, щодо впровадження таких стандартів в роботу відомства.

Аналогічна ситуація і з володінням однією з офіційних мов Ради Європи, що є обов'язковою вимогою до кандидатів у члени Рахункової палати. Лише кілька кандидатів продемонстрували на співбесіді свої знання. Водночас багато учасників відбору вказали у поданих документах невідповідний та суттєво завищений рівень знання іноземної мови. Один з кандидатів на питання «Would you like to answer my question in English or not?» відповів «Or not».

Відфільтрувати кандидатів з недостатнім рівнем знань покликане тестування, яке є поширеною практикою і виключає суб'єктивний фактор при визначенні його результатів. Але чинний закон не передбачає такого етапу конкурсу.

Здебільшого низький рівень підготовки кандидатів підводить ще до однієї проблеми – відсутність критеріїв або методик для їх оцінки. Вони не передбачені законом, не були розроблені та оприлюднені і до проведення конкурсу. Тож у комітету з питань бюджету Верховної Ради, який проводив співбесіди та має запропонувати парламенту аж 9 кандидатів для можливого призначення, залишається простір для прийняття необґрунтованих рішень. Водночас у конкурсному відборі брали участь і діючі помічники членів парламенту, що додатково ставить під сумнів упередженість при визначенні кандидатів у члени Рахункової палати.

Іншим, але не менш важливим недоліком конкурсного відбору, є те, що кандидатів не оцінюють на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Деякі кандидати під час співбесіди демонстрували намагання показати свою прихильність до народних депутатів – членів комісії, а дехто відверто говорив про згоду виконувати вказівок керівництва, які йдуть всупереч їх посадовим обов'язкам. Крім того, за три дні співбесід у членів комісії жодного разу не виникало питань щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидатів або членів їхніх сімей задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидатів їхньому статусу.

Усі ці виявлені проблеми в сукупності демонструють, що за чинною псевдоконкурсною процедурою неможливо обрати кваліфікованих, незалежних та доброчесних кандидатів на посади членів Рахункової палати.

У нещодавному звіті експерти Європейської комісії підкреслили необхідність посилити незалежність Рахункової палати як вищого органу аудиту, а посли країн G7 рекомендували не поспішати з новими призначеннями.

У середині грудня почала працювати робоча група при Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету щодо реформування Рахункової палати. До неї увійшли і представники коаліції RISE Ukraine. Проблему недосконалості чинної конкурсної процедури відбору кандидатів до Рахункової палати та необхідність провести новий конкурс після внесення змін до неї озвучили як представники громадськості, так і народні депутати і міжнародні експерти.  

Ми переконані, що результати відбору кандидатур на посади членів або Голови Рахункової палати потрібно скасувати. Новий відбір має бути оголошений виключно після внесення змін до законодавства, що забезпечать проведення відкритого, прозорого конкурсу з оцінюванням кандидатів на відповідність критеріям професійної компетентності та доброчесності.