«Не можна забороняти російські фільми та серіали!»...

… «не можна вводити мовні квоти!», «війна - не привід обмежувати російську культуру в Україні!», «геть політичну доцільність!»

Щось дуже часто ми останнім часом чуємо ці гасла.

Найефективнішими агентами СРСР на Заході були не жадібні до грошей продажні шкури, а ідейні борці за мир та всесвітнє щастя. Наївні дурники-ідеалісти та самозакохані богемні інтелектуали, в яких наступало «горе от ума» - це було найкраще середовище для совєцьких вербувальників. Саме ця публіка наповнювала західні компартії, організовувала шпіонську мережу в Оксфорді та здавала Сталіну технологію ядерної бомби.

Як би я хотів, щоб у свій час вожді Центральної Ради і УНР діяли винятково на основі «політичної доцільності», а не своїх маячливих ідеологічних ілюзій!

Політичної доцільності побудови самостійної української держави. Може тоді б вдалося уникнути пекла совєцької окупації та Голодомору.

Один соціаліст і великий демократ Винниченко зробив для поразки України більше, ніж Ленін з Троцьким.

Фінам, литовцям, латишам, естонцям, полякам тоді пощастило - в них була політична еліта, яка діяла саме так - всі сили на створення своєї держави, це єдина мета і найвища політична доцільність.

Давайте не вигадувати велосипед, а йти тим самим шляхом, яким колись пройшли всі наші більш успішні сусіди на Заході. А шлях цей був один - побудова методом «політичної доцільності» національної держави - а потім вже все інше. Вожді Центральної Ради будували перш за все соціалізм, а не свою державу - в результаті ми отримали окупацію та геноцид.

Поляки, литовці, фіни, латиші, естонці - будували перш за все свої держави. До речі, в них і з демократією та верховенством права покраще ніж в нас ситуація.

Одного уроку ХХ століття не вистачило? Хочеться ще разок?

Источник: Facebook