Півтори-дві вечірні години, що їх довелося провести в товаристві телевізора, не принесли мені жодних нових спостережень за винятком одного – на перший погляд, суто мовного
Україна сьогодні вкотре ввійшла у звичну для себе недобру фазу, коли нам украй потрібен аналогічний детонатор на зразок «православного комуніста» з Росії у кріслі парламентського спікера
По-арійськи видовжена фізія празького ката Гейдріха чудово вписується в загальне полкове тло, де кількість катів нітрохи не поступається кількості жертв.
Відколи в нашому викривленому і пожмаканому політичному просторі нарешті означилася нова і поки що не цілком виразно персоналізована істота під ніком Штаб Зеленського, з’явилося значно більше ясності.
До форумного Львова ми прибилися своїм бусом у п’ятницю пополудні, саме в той нестерпний час, коли місто, всі його вулиці, вулички, завулки і площі загачено автомобілями по саме нікуди
«Слухай, ти, друже Путлер, – звертається він до першого. – Забирай собі той Крим і забирай армію своїх шахтарів-комбайнерів з – як його? – Донбасу. Україну лишаєш у спокої, бо я надумав її притулити до НАТО. За це знімаємо з тебе санкції й повертаємо у велику вісімку».
Продовжуючи перегляд glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності (Privacy Policy) та погоджуєтеся використання файлів cookie