У російських «безсмертних полках» щороку прибуває безславних виродків

Потік «безсмертних героїв» з року в рік поповнюється тисячами нових імен так бурхливо, що процес робиться неконтрольованим. Тобто якраз дуже трольованим.  

«Бессмертный полк» – російська пропагандистська спецоперація, що бере початок у громадській ініціативі, зареєстрованій 2011 року трьома журналістами. Первісною метою було збирання через власний сайт історій військовослужбовців Другої світової, передусім радянських. У самій Росії та проросійських колах за її межами ця акція здебільшого позиціонується як патріотична. В інших країнах та всіх інших колах – як провокативна й підбурювальна. До тієї міри, що починаєш бачити пряму відповідність між «бес-» у російському написанні «бессмертный» та російським же неологізмом «победоБЕСие».  

Кожного року напередодні 9 травня, а також безпосередньо цього дня, ми можемо спостерігати ці карнавали мілітаризму – і, на жаль, у всіх куточках світу. На жаль, і в Україні також. Хоч учора, здається, на наших теренах обійшлося без чергової масакри. До того ж неймовірно потішила альтернативна акція в Києві.

Проте кількарічна історія цієї наймасштабнішої російської провокації сповнена не лише кумедними епізодами. Ось хоча б деякі, цілком промовисті факти, пов’язані з тими щорічними вакханаліями.

2016 – в Сімферополі так звана «прокурор» (на той час) окупованого росіянами Криму Наталія Поклонська замість світлини діда-фронтовика вийшла на акцію з портретом-іконою російського імператора Ніколая II (нагадаю – Кривавого).

2017 – в кількох українських містах колишня Партія регіонів (Опоблок) використала дату 9 травня задля агресивної самореклами, супроводивши полкове нашестя величезною кількістю партійної символіки. У Дніпрі це спричинило надзвичайно жорсткий конфлікт. Під час ходи «безсмертного полку» найняті Опоблоком тітушки (бо як же без них?) заатакували ветеранів війни на Донбасі, одному з яких розбили голову. В самому Опоблоці тітушок назвали активістами, а ветеранів війни за Україну – радикалами. Частину тітушків, які нападали на ветеранів, згодом було начебто впізнано і затримано поліцією. Припускаю, що нею ж невдовзі й випущено – заради збереження «громадянського миру та єдності країни».

2017 – в Сімферополі, Донецьку та Москві під час акції «безсмертного полку» поруч із портретами загиблих у Другій світовій війні радянських солдатів виставили й мармизи російських та проросійських терористів, зокрема недоброї пам’яті Гіві й Мотороли.

2019 – Португалія, Лісабон. Учасники тамтешнього (!) «безсмертного полку» напали на українців, які стояли з плакатами пам’яті жертв сталінського режиму та теперішньої війни на сході України.

Висновки з усіх перелічених і не згаданих тут ексцесів цілком очевидні.

Росія за звичкою нагинає чиїсь громадські ініціативи під свою мілітарну ідеологію. Вона активно експортує її назовні. Новини звітують про те, що «безсмертний полк» уже промаршував містами Канади та США. Що ж, Путін ніколи не шкодував грошей на пропаганду й залякування. Для цього йому не забракне п’ятих колон у жодній країні світу. Як і фейкових демонстрацій, де нечисленні найманці й міські божевільні імітують вічну вдячність Росії-переможниці.

Але що найсмішніше: навіть одіозний «Інтер» уже не може претендувати на чистоту стилю в цій царині. «Безсмертний полк» з його суто інтерівськими радянськими акцентами й концертами чудово розчиняється й абсолютно знебарвлюється на першому-ліпшому ресурсі з безкоштовними фільмами й серіалами. З тих, де за химерним теґом «про Велику Вітчизняну війну – дивитись онлайн» вам запропонують і оскароносного  рядового Раяна, й «Операцію Валькірія» з Томом Крузом, і прекрасного «Піаніста» з Едріаном Броуді. А ще там знайдеться і «Катинь» Анджея Вайди, і навіть «Нескорений» Олеся Янчука (салют від генерала Шухевича!)

А ще, звісно ж, «Безславні виродки» Квентіна Тарантіно. Бо ніяка роспропаганда не переможе старого доброго Голлівуду, а також не таких старих, але теж добрих Netflix і LostFilm.

Тож у «безсмертних полках» щороку прибуває безславних виродків, і по-арійськи видовжена фізія празького ката Гейдріха чудово вписується в загальне полкове тло, де кількість катів нітрохи не поступається кількості жертв.