Чого чекати Україні до кінця 2020 року

Чергова річниця незалежності відзначається у складний для України час. 2020 від самого початку не був схожим на попередні. Після подвійних виборів Президента України та Парламенту початок 2020 року був ознаменований формуванням нової влади та планів пріоритетних реформ в країні. Однак вже наприкінці 1 кварталу початкові плани були порушені глобальною епідемією коронавірусу, яка змусила переглянути порядок денний життя країни.

На мій погляд, такий переломний період не дає часу на зволікання та вимагає прискорення процесів реформування країни для виходу на якісно новий рівень розвитку суспільства. Важливим фактором успішності реформ є залагоджена робота та взаємопідтримуюча політика всіх гілок влади.

Чого чекати Україні до кінця 2020 року та які кроки ми маємо зробити для створення фундаменту для стійкого відновлення економіки? 

1. Співпраця з МВФ продовжуватиметься. Підтримка міжнародних партнерів залишається одним із найбільш вагомих чинників макрофінансової стабільності в Україні. Очевидно, базовий сценарій з отриманням двох траншів до кінця поточного року - у вересні та у грудні - є малореалістичним. Найімовірніше, ми можемо розраховувати на отримання одного траншу у 4 кварталі 2020 р. Разом з тим, плановий перегляд програми з МВФ, на мій погляд, має супроводжуватися переглядом концептуальних засад співпраці та її фокусування на підтримку національних інтересів України, а не лише міжнародних інвесторів. Пріоритетом програми з МВФ має бути підтримка реформ, спрямованих на забезпечення стійкого економічного зростання та підвищення добробуту громадян України.
2. Курс гривні до кінця поточного року залишатиметься близьким до нинішніх значень. Позитивне сальдо поточного рахунку підтверджує відсутність тиску фундаментальних чинників на знецінення курсу гривні, а відповідно, і на посилення інфляційного тиску. Водночас не може не викликати занепокоєння стійка тенденція до скорочення прямих інвестицій в реальний сектор української економіки. І вплив коронакризи в даному контексті є лише «допоміжним». Тенденції до зниження інвестицій тривають вже 5 років поспіль, і обумовлені рядом причин, включаючи недостатній рівень правової захищеності інвестицій, і закінчуючи відсутністю портфелю проектів, які можуть бути цікавими зовнішнім та внутрішнім інвесторам. Уряду спільно з Національним банком потрібно відпрацювати план дій для залучення інвестицій в реальну економіку з метою забезпечення її зростання та збільшення кількості робочих місць в країні.
3. Успішні розміщення державних цінних паперів на внутрішньому та зовнішньому ринках після завершення гострої фази карантинних заходів дозволили Уряду накопичити достатній обсяг коштів у гривні та іноземній валюті для м‘якого проходження періоду пікових боргових виплат у 3 кварталі 2020 року. Водночас це не знімає з порядку денного питання зниження вартості обслуговування боргу. Зниження боргового навантаження з метою розширення фіскального простору для реалізації заходів з підтримки економіки має бути спільним завданням для Уряду та Національного банку.
4. Банківська система є та залишатиметься стабільною. Викликає захоплення те, що новий Голова НБУ пріоритетом своєї діяльності ставить не тільки макрофінансову стабільність, але і відновлення економічного зростання. Високі показники ліквідності та капіталізації банків свідчать про значний потенціал банківської системи в контексті фінансової підтримки економіки. Для активації цього потенціалу та відновлення кредитування Національний банк разом з Урядом повинні забезпечити комплексний перегляд монетарного інструментарію та державних програм для ефективного спрямування фінансових ресурсів у реальний сектор.

Рада Національного банку активно працює над розробленням пропозицій Уряду та Національному банку щодо врегулювання акутальних проблем розвитку банківської системи та створення надійного фундаменту для прискорення економічного зростання. За період з березня 2020 року Радою було надано понад 100 практичних рекомендацій щодо удосконалення державної політики у монетарній та фіскальній площинах. Значна частина з них вже була врахована у рішеннях Національного банку, Уряду та центральних органів влади. Нашим наступним кроком стане розроблення та інформування Верховної Ради України про Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу, які на даний момент перебувають на стадії громадського обговорення, і будуть затверджені у фінальній редакції до 15 вересня 2020 року.

Українське суспільство потребує не безкінечної політичної боротьби, а єдності державної політики та злагодженої роботи ключових органів влади в країні. Захист національних економічних інтересів та прийняття рішень, спрямованих на ефективне підвищення якості життя українських громадян, мають стати головним об‘єднавчим принципом для відповідальних органів державної влади та державних діячів.