«Платон» та істина. Куди ведуть протести у Росії?

Власне, ситуацію варто розглядати у декількох вимірах. По-перше, далекобійники, мабуть, чи не єдина категорія з «простих росіян», які пересуваються не лише Росією, але й виїжджають за її межі. І таким чином, мають унікальну можливість порівняти «картинку з ТБ» та реальність. Таким чином, далекобійники у сучасній РФ – це щось на кшталт феномену «шістдесятників» у СРСР, які сформувались з фронтовиків, що побачили справжню Європу, а не карикатури газети «Правда».

Друге, - які б політичні гасла не заявляли далекобійники, їх основна мета - економічна. Тобто, знизити або скасувати податок. Уже заявлено, що Медведєв, під тиском потенційного протесту, 24 березня зменшив зростання податку. Відтепер він збільшиться не вдвічі, а «лише» на 25%. Але, протести розпочались, не зважаючи на поступки. Тим самим зменшивши «люфт» для домовленостей.

У листопаді 2015 року аналогічний страйк далекобійників вже відбувався у Росії. Він був вичерпаний затягуванням у часі (останні повідомлення були лютого 2016). Але за його результатами зростання виплат за «Платоном» було заморожено.

Але політична складова теж проявляється. Одне із заявлених гасел – недовіра Путіну, але більшість далекобійників його не підтримують.

Третє, антикорупційна складова. Близький до Путіна Ігор Ротенберг отримує 10,6 млрд руб за операційну діяльність «Платона», у той час як загальні збори від цього податку мають становити 23 млрд. Тобто, майже половина зібраних коштів йтиме не на дороги, а у приватну кишеню. Причому, у приватну кишеню того, хто позиціонує себе «батьком нації».

Кремль сьогодні не лише замовчує протест. Підпалена «Нива» у Санкт-Петербурзі, яку намагались прив’язати до далекобійників, вказує на спроби влади зупинити цей протест. Йдеться про нав’язування суспільству «українських страшилок», які системно нав’язувались інформаційною машиною Кремля. Машини, що палають, мають включити асоціативний ряд з Києвом початку 2014 року. Таким чином, Кремль побоюється масових протестів.

Щодо перспектив самого протесту, то без зовнішніх подразників, найімовірніше, що він деескалується, як і у 2016 році. Але, якщо влада вчергове піде на поступки і знизить податок, це може призвести до «ефекту доміно» в інших сферах. Тобто, економічних протестів інших прошарків.

Але, два протести підряд, а другий навіть після того, як влада пішла на поступки, вказують на те, що соціальні очікування у Росії погіршуються. На 11% упала впевненість росіян у тому, що події розвиваються у правильному напрямку. І це – офіційна статистика в поліцейській країні. А вибори президента – через рік.

Російському суспільству, на фоні акцій протесту, необхідні будуть або економічне покращення, або – нові перемоги. І через відсутність економічних ресурсів (точніше небажання їх перерозподіляти), швидше за все Кремль зосередиться на швидких воєнних перемогах, для того, щоб відвернути увагу суспільства.

Власне, й не будемо забувати, що минулого разу Путін переміг на виборах з 63%. У 2018 році можуть бути останні його вибори. І перемогти на них (в силу непереборного бажання увійти в історії) він має зі значно більшим результатом.