До Польщі й Нідерландів уже надійшов американський зріджений газ

Ми взагалі до зрідженого газу ставимося якось неповажно й навіть не задумуємося, що це була одна з тактик енергетичної гібридної війни, яку Росія вже дуже давно веде проти України. Нам нав’язували міф про безперспективність такого шляху постачання енергоносіїв. Правда якось забули розповісти, що чимало держав (наприклад, одна з найдинамічніших економік світу – Південна Корея) всі 100% газу отримують лише таким шляхом.

А ще була відверто агентурна робота, завдяки якій блокувалося будівництво LPG-терміналу. Ні, на словах усе було гарно, а от на ділі... Пригадую 2005-ий, коли Ющенко й Тимошенко наввипередки розказували на прес-конференціях, як будуть будувати термінал та диверсифікувати поставки. Але обидва уряди Тимошенко й один уряд Януковича насправді заблокували будівництво.

Зараз тема, схоже, для нас стає менш актуальною, бо ініціативу перехопила Польща, яка має шанс створити найперспективніший європейський газовий хаб. Але посипати голову попелом тут навряд чи варто. Сама Польща не має належних потужностей для накопичення об’ємів газу, а в нас вони розміщені поблизу західного кордону. Нам Росія погрожувала й надалі скорочувати транзит, а отже й використання сховищ, але ми отримуємо альтернативу й можемо разом з поляками взяти участь у створенні нового хабу.

Крім економічної вигоди тут є й моральний та геополітичний аспект. Ми вже не купуємо напряму газ у Рашистані,але навіть отримуючи його з Європи, опосередковано працюємо на російський бюджет, бо дотепер абсолютна більшість газу має російське походження. Це може бути перший хаб без російського газу, а якщо ми таки колись зможемо й самі приймати зріджений газ на свій термінал, то це вже зовсім інший рівень та масштаб. А Газпром нехай відпочиває...