Віднайти магію Різдва

В’ячеслав Чорновіл народився на Святвечір за новим стилем – 24 грудня страшного 1937 року. Пережив довгі роки ув’язнення за Україну. Добився її незалежності. Від перших днів у своїй державі переживав шельмування, інтриги, розколи («навіть кагебісти в тюрмах так наді мною не знущалися, як деякі соратнички...», – писав тоді) й, урешті, був убитий тими, яким така Україна, як її бачив і виборював Чорновіл, ніколи не була потрібна.

Василь Стус народився всього лише на два тижні пізніше - на Святвечір за старим стилем 6 січня не менш страшного 1938-го. Пройшов страшні тюремні випробування в радянських концтаборах. Загинув у неволі, не діждавшись незалежності. У нинішній незалежній Україні один з перших відповідальних за страдницьку долю Стуса, Віктор Медведчук зумів вибудувати собі чудову кар’єру, заробити неймовірні статки, цілий ряд політиків, які через два тижні на камери будуть цитувати вірші Стуса, вважали за честь мати Медведчука за консультанта (що, вже забули, як Тимошенко з ним літала до Москви та заводила його людей у нардепи?).

Василь Симоненко народився на другий день Різдвяних свят 8 січня 1935 року, коли Україна ще навіть не почала оклигувати після страшного Голодомору (ох не веселе було те Різдво!). Був неймовірним поетом, любив Україну більше за життя... І життя в нього відібрали. Не встиг попасти в тюрму – в 1963-му ще не встигла вкритися інеєм коротка хрущовська відлига. Зате був жорстоко, до півсмерті побитий міліцією – геть повідбивали нирки, від чого згодом і помер...

Перед тим, як насолодитися кутею та колядками (хтось зараз, хтось за два тижні), згадаймо тих, хто за такі й інші невинні радості для нас, заплатив життям. Нічого в цьому світі так просто не приходить, за все сплачено високу ціну.