«За мир у всьому світі», або Чому новорічне звернення Зеленського порожнє

У тій концепції, яку запропонував у новорічному зверненні президент Зеленський (неважливо, який пам'ятник, неважливо, яка вулиця і т.п.), є один суттєвий недолік. Вона не працює.

Тобто, я можу зрозуміти логіку тих людей, які хочуть, щоб так було. Але так не буває. Це факт, який можна тільки прийняти та змиритися з ним.

Людина розумна тим і відрізняється від інших біологічних організмів, що їй завжди було не все одно. Для мавпи пам'ятник чи колір шматка тканини (прапору) не має значення, а для людини має. Можна з цього приводу засмучуватися або злитися, але що з того? Такими нас створила природа. Так було з тих пір, як людина взагалі з'явилася на землі, і так буде ще дуже-дуже довго.

Українці не якийсь унікальний народ в цьому плані. У нас все, як у всіх. І сподіватися на те, що американцям або росіянам буде не все одно, які у них стоять пам'ятники, а людям в Україні буде без різниці, щонайменше наївно.

Слова, що були сказані президентом, можливо красиві, але вони відірвані від реальності. Це як тост «За мир у всьому світі». По суті правильно, але порожньо.