Ставки при поганих картах на руках. Програє війну той, у кого першим здадуть нерви
Сподіваюся, на Банковій і у Вашингтоні вміють грати в покер
Якщо удар по будівлі Кабміну був не наслідком падіння уламків збитого БПЛА, а цілеспрямованою атакою (що більш імовірно), то війна вийшла на новий рівень – удари по центрах прийняття рішень. Передостанній «аргумент королів».
Накладемо це на явну ІПСО з картою окупації Одеської та Миколаївської областей, на тлі якої з'явився перед ЗМІ Герасимов; законопроект про постійну мобілізацію в Держдумі; брехня російського Генштабу про успіхи літньої кампанії; інформаційне повернення ядерного «Буревісника», посилення риторики Пу про «першопричини» та іншу демонстрацію рішучості воювати довго і до переможного...
Тепер додамо (саме додамо!) до цього, фактично, рецесію економіки РФ, зменшення її бюджетної бази, цілеспрямовані удари України по енергетичних об'єктах агресора, виробництво Києвом своїх далекобійних ракет; посилення тиску Європи і все менший простір для любові до Пу у Трампа...
Сюди ж – принизливі підгавкування Пу політичним заявам Сі в ШОС і примазування до військової могутності Китаю на параді. При цьому, явна зацікавленість Пекіна не дати РФ програти, але і не дати їй стати переможницею (хіба що – «піррова перемога»), тримати її на короткому повідку...
Скільки б не пишався Кремль, загальний баланс для нього все більше стає негативним. Це змушує блефувати і підвищувати ставки при поганих картах на руках. Наші карти йому теж невідомі, інакше не довелося б розпушувати свій павичевий хвіст, оголюючи курячу попку. Тобто, сама кампанія залякування противника говорить про те, що зростають його страхи і сумніви в можливостях.
До чого я все це? До того, що війна увійшла в ту стадію, коли програє не той, у кого менше зброї або грошей, а той, у кого першим здадуть нерви. Сподіваюся, на Банковій і у Вашингтоні вміють грати в покер.
Коментарі — 0