Європа починається з правил на дорозі

Зранку в аеропорту відкрила стрічку новин і тепер з голови не виходить кривава трагедія в Києві, й в Мінську перед очима фото аварії і думки про маленьку восьмирічну дівчинку, яка з мамою, за ручку, переходила дорогу по пішохідному переходу. 
Немає слів, аби висловити співчуття родині дитини , й сил усвідомити горе родини. 

В мене немає водійських прав, я елементарно боюся сідати за руль авто , бо культура водіння в Україні жахлива. В нас ніхто не дотримується правил, в нас забули про обмеження в 50 в населених пунктах в день прийняття закону. В нас можна купити права й техогляд без техогляду. Можна роками розшивати на «бляхах», й замість штрафу за порушення правил ввезення і розмитнення, отримувати співчутливе « та правильно, людина має право на машину». Має право не платити податки, не дотримуватися правил, купити права - це ж не корупція в головах обивателя...

Часто, коли їду на велосипеді в селі, назустріч летять машини з п‘яними «отдихающімі у Десни». Ніякої поліції в селах не чергує на дорогах, та й не розставиш патрулі по всім трасам, а п‘яні цим і користуються. Яка нова Конституція, суспільний договор, який депутат чи президент може зупинити цю неповагу до закону, бо ж всі питання до влади, й жодного - до себе...

Так, є проблема поганих доріг, є проблема реформованої, але не завжди професійної Нацполіціі, які мають стати копами в кращому розумінні, а не селфачами. Але ж це не влада примушує людину п‘яною сідати за руль, мчати без правил, плювати на оточуючих, порушуючи все, що тільки можна. 

Європа починається з правил. З поваги до них. З виконання правил кожним українцем. Кожен має почати з себе.З поваги до пасажирів і пішоходів, до знаків світлофору, до авто й людей в цих сусідніх авто. Й, звичайно, повна безкарність злочинів - породжує нові і нові злочини .