Бої за Бюджет-2022 наближаються до фіналу

Політики люблять радісно звітувати про зростання видатків. Правильно витрачати гроші важливо, однак ще важливіше – чи можемо ми собі дозволити такі щедрі витрати. Іншими словами, чи зійдеться баланс доходів і видатків та їхня співмірність із ВВП.

Що ж із доходами? В Україні податки складуть 87% усіх надходжень до держбюджету, що завжди варто пам'ятати про публічні фінанси. Але жодного зниження податкового тиску, на жаль, на горизонті не видно. Ба більше, цей проєкт Бюджету ще не враховує ухвалення скандального законопроєкту монобільшості #5600, яким до казни хочуть притягати додатково 50 млрд грн щороку. Так, також через податки. До того ж дедалі частіше говорять, що декларовані раніше вищі збори з рентоорієнтованих бізнесів олігархів – успішно «збито» підконтрольними їм же депутатами.

І що найгірше – бюджетний комітет чітко дає зрозуміти, що додаткові надходження не підуть на скорочення дефіциту державного бюджету (у 2022 році він складе 3,5%). Ні, вони підуть на ще більші витрати, які нам не по кишені.

Не сумнівайтеся – додаткові кошти від нових податків будуть так само швидко «освоєні». На субсидії, на які у 2022 де-факто закладають на 12 млрд грн менше, ніж маємо у 2021 з останніми змінами до бюджету. Невже в рази менше людей в Україні стали отримувати субсидії? Ні, просто суми, потрібні на них, монобільшість боїться одразу чесно вписати в держбюджет. На збиткові державні шахти, яким доведеться з барського плеча виділяти додаткові кошти під кінець року. Я вже бачу цю епопею під Новий рік з рятувальниками-годувальниками з-поміж нардепів популістів. На це піде ще кілька мільярдів. А країна й далі сидітиме в дефіцитах.

До речі, про дефіцит. Він і далі лишається нашою основною проблемою, адже щороку ми вимушені запозичувати, щоб покрити дірки між видатками й доходами. Такий механізм міг би бути прийнятним – якби в цей час ми мали вищі темпи економічного зростання. Та це не наш випадок. Все частіше чуємо про погіршення прогнозів росту ВВП на цей рік. Щойно Нацбанк знизив прогноз зростання української економіки з 3,8% до 3,1%. Та навіть очікувані 3,8% зростання ВВП на наступний рік – ніяк не в'яжуться із 7%, які потрібні для виконання обіцянки Зеленського та Уряду про «подвоєння економіки» до 2030 року.

Наступного року за боргами Україні доведеться сплатити 574,7 млрд грн (!). Це 45% усіх доходів державного бюджету (!!). Кожна 10 гривня економіки. Шалені суми, що не тільки придушують наше економічне зростання, але й лишають тягар ще й нашим дітям. Але замість виваженого балансу бюджету та ефективних рефінансувань, що б знизили обслуговування боргу, – монобільшість накопичує нові й нові борги.

А от чого ми не побачили в Бюджеті-2022 – то це ідей, продиктованих здоровим глуздом, – інвестицій у майбутнє. Ми продовжуємо катастрофічно проїдати кошти платників податків. Майже половина всіх видатків розвитку на наступний рік – це дороги. Чи задумається монобільшість, люди з якою освітою та яким станом здоров'я будуть їздити ними? І чи будуть їздити взагалі?

Команда Зеленського ігнорує пропозиції більше вкладати в енергоефективність. А це шлях – як запобігти тим кризам опалювального сезону, які маємо зараз. Закриває очі на критичну потребу у кисневих станціях, які прямо в ці дні могли б врятувати сотні життів. І тихенько скидає боргове ярмо на нас із вами та прийдешнє покоління. Можливо, час нарешті перервати сумну традицію – бездарно тринькати все те, що інші заробляють кропіткою працею?