Контрнаступ ЗСУ. Чи стане він вирішальною битвою?

Дискусія навколо майбутнього контрнаступу України сповнена миттєвих думок експертів і загальних аналізів. На перший погляд це не помітно, але швидко викриває кілька аналітичних недоліків, які можуть вплинути на розуміння громадськістю перебігу війни. 

По-перше, те, як визначаються успіх і невдача, має значні політичні наслідки як для України, так і для Заходу. По-друге, що не менш важливо, зв’язок між успіхом чи невдачею цього контрнаступу та загальною стратегічною та політичною метою України також залишається, в основному, неясним.  

Коментарі та аналіз майбутнього контрнаступу значною мірою оминають те, що є успіхом чи невдачею для українських сил, а також те, що є успіхом чи невдачею для Росії. Можливо, наступ України виявиться невдалим, але це не означає, що Росія перебуває у виграшній позиції.

Київ, безсумнівно, має у власній свідомості набір очікувань від мистецтва можливого. Якщо наступ виявиться надзвичайно успішним, Сили оборони України продовжуватимуть наступальну операцію. Якщо наступ зупиниться або зазнає невдачі, головною метою буде запобігти подальшим втратам або закріпити вже здобуті досягнення.  

Очікування американських та європейських прихильників України, безумовно, пов’язані з бойовими діями та потребують калібрування. Наразі Білий дім зазнав невдачі у своєму інформуванні американського народу не лише про важливість війни, а й про те, як вона може розгорнутися найближчими місяцями.  

Управління очікуваннями тут є життєво важливим. Якщо український наступ не досягне успіху або зазнає значних втрат, підтримувати Київ стане дедалі важче. Вже виникають питання щодо довгострокового характеру американської підтримки України. Хоча це здебільшого стосується популістського та ізоляціоністського крила Республіканської партії, це крило не потребує додаткового палива для свого їдкого риторичного вогню.  

Важливо зазначити, що є небагато, якщо взагалі є, сподівань на те, що наступ України буде зупинений або розгромлений. Збройні сили Росії помітно виснажені, зазнають великих втрат і використовують все більш застарілу техніку. Тим не менш, вони окопуються уздовж фронту та навчаються на попередніх втратах. 

Більш важливе питання стосується здатності України та Росії підтримувати операції у довгостроковій перспективі, про що слушно сказав Роб Лі, аналітик, експерт з російської армії. Якщо Україна зазнає значних втрат, її здатність продовжувати або розширювати наступальні дії буде, швидше за все, обмеженою. Якщо Росія зазнає ще більших втрат, ніж вона вже має, її здатність вести війну, навіть у оборонній позиції, буде під великим питанням.  

Важливо визначити, як цей наступ та його успіх чи невдача пов’язані зі стратегічним і політичним контекстом. Це перший принцип війни. Тактичний успіх – наприклад, повернення позицій або розгром російських сил, сам по собі має цінність. Якщо цей тактичний успіх не перетворюється на оперативний, це є Піррова перемога. Що ще важливіше – цей тактичний чи навіть оперативний успіх, відокремлений від стратегічної та політичної цілі, стає спірним.  

Саме це стратегічне міркування є найбільш незрозумілим. Яка політична мета України? Йдеться, природно, про повернення території, захопленої російськими військами. Але який обсяг цієї мети? Це повернення до кордонів станом на лютий 2022 року? Чи це повернення і Криму також? Коли триватиме контрнаступ України, політикам і експертам було би добре звернутись до основних принципів військового аналізу. 

Управління очікуваннями та визнання того, що цей наступ не визначить результат війни, має вирішальне значення для американської та європейської підтримки України. Яка, своєю чергою, має вирішальне значення для остаточного успіху Києва.  

Джерело: The Hill

Переклад: «Главком»