Путін хоче в’їхати в історію на білому коні. Та це небезпечна ілюзія

Путін намагається знищити не тільки українську незалежність. Одночасно він хоче зруйнувати світовий порядок, і не прослідковується жодних ознак того, що «лідер» Росії готовий відступитися від цих своїх «історичних місій». Путін хоче в’їхати в історію на білому коні. Але це небезпечна ілюзія, за яку розплачуватиметься не тільки він, а й вся Московія.

Російський диктатор задекларував свої цілі, і весь державний апарат Російської Федерації працює над неухильним виконанням наміченого ним. Тривалий час на Заході намагалися не дуже звертати на це увагу. І тільки президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що Путін-вбивця. Пославши цим чіткий сигнал Кремлю, – більше цього терпіти ніхто не буде.

Назвавши речі своїми іменами, у Вашингтоні повідомили кремлівцям, що перед ними нова Америка. Яка готова відповісти на всі геополітичні виклики з боку Москви. Якщо Путін сподівався налякати США ядерним шантажем, то це зайвий раз підтверджує його інтелектуальну обмеженість і невідповідність посаді, яку він замає десятиліттями.

Він ніяк не хоче враховувати, що сьогодні розклад зовсім інший, ніж був за президенства Дональда Трампа. І зараз колективний Захід ніяк не може собі дозволити дати слабинку. Адже тоді геополітична мапа світу може різко змінитися, і усі зрозуміють, що центри сили перемістилися до Росії і Китаю.

Усвідомлюючи, що у нього закінчилися «козирні карти», а кінець його клептократичного режиму неминуче наближається, Путін може спробувати востаннє випробувати світ на міцність.

Він ладен увійти в конфлікт з усім світом, але не відмовитись від своїх божевільних ідей щодо України.

Наразі це дуже схоже на те, як в Індії ловлять мавп. Їх ловлять на гарбуз, у якому видовбають отвір, куди засипають зерно. Мавпа засовує руку, набирає зерна, але кулак вже витягнути не може – для цього потрібно розтиснути руку і відпустити зерно, та мавпа не відпускає.

І ось коли до неї йдуть мисливці, мавпа верещить, кричить, б’ється в істериці від жаху, але кулак принципово не розтискає. Росія сама себе спіймала на Україну, але відмовитися від ідеї загарбання сусідньої держави диктатор не в силах.

Ще тоді, коли Путін заліз на українську територію і затис в своїй імперській руці Крим, було зрозуміло, що розтиснути кулак для нього неможливо. Але йому цього виявилося замало, і він заліз ще й другою рукою у Донбас, спровокувавши цим самим ситуацію, в яку не попадають навіть мавпочки.

І все це не дивлячись на те, що ще у 1991 році історія винесла свій остаточний присуд – українці та росіяни мусять жити і розвиватися окремо. Що навіть зрозуміли і «комуністичні бонзи» 30 років тому.

Але дрібний елемент комуністичної системи – недалекий кегебіст Путін цього зрозуміти не зміг і продовжив автоматично виконувати те, на що його колись запрограмувала кегебістська школа. Результатом діяльності цього бездарного «політика», який випадково зайняв місце президента Російської Федерації, стала російсько-українська війна, яка знищує саму Росію.

Зараз рішення в Кремлі приймає психічно нездорова людина, з особистими комплексами чи то Наполеона, чи то дворового хулігана-малолітки. А його найближче оточення вже нездатне мислити критично. Воно саме себе залякало й загнало в глухий кут. І тепер хаотично намагається щось зробити, щоб увесь картковий будиночок «путінського самодержавства», зібраний на імперських скрепах, не рухнув їм на голову. Від Росії йде стійкий запах СРСР, що розкладається, і це неможливо приховати навіть за путінською пропагандою.

Російсько-українська війна триває вже більше 7 років. А перекидання до кордону України військових частин армії Росії – всього лише показник, що концепція так званої «громадянської війни» в Україні повністю провалилася. Імітатори шахтарів зі зброєю «купленою у воєнторзі « або «викопаною з шахт», не виконали наказу, який Путін постав перед ними – захопити Україну. Тому Росія знову перекидає свої армії до кордонів України, щоб продовжити війну.

Можливий черговий напад Росії на Україну виглядає, як намір Кремля відволікти російський народ від усіх тих критично небезпечних для режиму соціально-економічних проблем, які насуваються на Росію потужним цунамі. Широкомасштабна війна Москви з Україною може стати самогубством для Росії, не говорячи вже про повний крах путінізму.

На фоні падіння рейтингу «імператора» і тотального зубожіння населення РФ, нагнітання теми війни – це саме те, що треба владі. Про те, що в Росії в минулому році вимерло 510 тисяч населення, вона не хоче згадувати. Заливаючи росіянам очі «патріотизмом» з телевізора, аби вони сліпо повірили у те, що ворог «на порозі».

Російське населення тотально вражене пропагандою. Воно перетворилося на «пропагандоголіків». Професійна пропаганда – це путінська зброя масового ураження, що діє як потужний ідеологічний наркотик. Тому симптоми лікувати безглуздо, необхідно усувати причини.

Росіянам би виключити путінський телевізор і включити голову. Почати думати, що ж в дійсності відбувається навколо них. Та вони продовжують дивитися усю цю телевізійну вакханалію, де на сцені стрибають Кисельов з Соловьйовим, а Жириновський просто починає вити вовком у прямому ефірі.

Населення Росії, як баранів, ведуть у пекло ті, хто сподіваються вижити і зберегти свої незаконні багатства. На співгромадян їм просто наплювати, оскільки владоможці ніколи не вважали їх за людей.

«Бункерний президент» готовий на будь-які злочини задля збереження своєї влади. А організоване злочинне угрупування, яке стоїть за ним, підштовхує його до нової агресії щодо України.

Москва не зможе довго тримати великі військові сили на західних кордонах, а прибрати їх звідти, для них означає визнати свою поразку. Оскільки в Кремлі дуже бояться того, щоб в російських регіонах не подумали, що центр вже перестав контролювати ситуацію в країні.

Хоча зрозуміло, що у випадку чергового вторгнення в Україну, Російську Федерацію відключать від SWIFT, а на нафту і газ буде накладено ембарго. Також на Москву може чекати виключення з Ради Безпеки ООН. І це буде початком краху Росії, до якого її так вперто ведуть путіністи.

Путін, волею випадку, провів частину свого життя на Заході, в окупованій СРСР частині Німеччині, і зараз у нього великий шанс там же його закінчити, – в Гаазі.

Та це може трапитися тільки у випадку, якщо йому дуже пощастить. І його подільники не придушать Путіна ще до того, як його, під посиленою вартою, відвезуть до Міжнародного кримінального суду.