Що треба зробити Україні в закупівлях і фінконтролі, щоб отримати 8,35 млрд євро від ЄС

Частина 90-мільярдної макрофінансової допомоги, яку Євросоюз планує надати Україні до 2027 року, має нові вимоги щодо реформ, зокрема щодо закупівель, Держаудитслужби і Рахункової палати.

28 травня Верховна Рада ратифікувала меморандум з ЄС про надання 90 млрд € допомоги до кінця 2027 року. Ці кошти спрямують як на оборонні потреби, так і на підтримку економіки в цілому.

У квітні Євросоюз уже ухвалив розподіл першої половини цієї позики:

• 28,3 млрд € на підтримку спроможностей оборонної промисловості України – їх зокрема можна буде витрачати на закупівлі зброї;
• 8,35 млрд € через Ukraine Facility частково будуть покривати відбудову, освіту та інші невійськові потреби;
• 8,35 млрд € через макрофінансову допомогу найімовірніше можна буде спрямовувати на будь-які бюджетні витрати.

Щоб отримати усі три частини допомоги, Україна зобов’язалася підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини (зокрема меншин) і боротьбу з корупцією – в тому числі не скасовувати антикорупційні заходи, вжиті в межах інструментів підтримки ЄС чи МВФ. Інші зобов’язання стосуються прозорості, підзвітності, ефективного управління публічним майном, незалежності центрального банку і загалом економічної політики.

Водночас макрофінансова допомога, перша частина якої становить 8,35 млрд € і буде розділена на три транші, має свої окремі умови. Вони спрямовані на те, щоб Україна мобілізувала внутрішні доходи, забезпечила ефективність публічних витрат і покращила управління публічними фінансами. Тож багато вимог стосуються податкової системи, митниці, планування бюджету та управління інвестиціями. 

Також є заходи щодо закупівель, Рахункової палати та Держаудитслужби – розповідаємо про них детальніше.

Призначити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів Рахункової палати

Наразі у Рахунковій палаті вакантні 6 з 11 посад. Конкурс на нових членів органу формально розпочався ще півтора року тому, але відтоді поступу в ньому так і не було – Верховна Рада не затвердила склад дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка його проводитиме. Дорадча група має складатися з шістьох осіб – трьох від української сторони і ще трьох зі сторони наших міжнародних партнерів. І якщо кандидатів від останніх обрали досить швидко, то парламент зі своїми представниками визначитися поки так і не зміг. 

Це не перше подібне зобов'язання України – у лютому 2026 року вимога щодо завершення конкурсної процедури призначення членів Рахункової палати з'явилася у меморандумі з МВФ. Утім, ми вже не дотрималися задекларованих намірів утворити дорадчу групу до кінця квітня цього року. 

Тепер формування ДГЕ буде умовою ще й макрофінансової допомоги від ЄС.

Розробити та представити Єврокомісії нову Стратегію публічних закупівель на 2027-2030 рр.

Чинна стратегія реформування публічних закупівель розрахована на 2024–2026 рр. Утім, уже зараз вона діє досить формально, адже уряд не ухвалив план заходів для її реалізації на 2026 рік. Та й ті кроки, які були заплановані на попередні періоди, вдалося виконати не повністю. Зокрема через те, що їх варто робити вже після оновлення профільного законодавства, а цей процес затягнувся на два роки. 

Але врешті 27 травня парламент ухвалив новий Закон «Про публічні закупівлі». І в найближчі декілька років нам треба буде як впровадити його на практиці – ухвалити приблизно 40 підзаконних актів, технічно доопрацювати Prozorro – так і ще й завершити гармонізацію законодавства. Тож якісна стратегія розвитку сфери має допомогти правильно все спланувати і впоратися з викликами.

Підготувати концептуальну записку щодо закону про оборонні закупівлі

Це чи не вперше Єврокомісія визначає певні строки для гармонізації законодавства про оборонні закупівлі з європейськими стандартами. Адже в Ukraine Facility раніше закріпили реформу лише публічних закупівель, публічно-приватного партнерства і концесій – з дедлайном у третьому кварталі 2027 року.

Судячи з формулювання умови, концептуальну записку треба розробити вже цього року. І окремим викликом як тут, так і далі в гармонізації закупівельного законодавства в сфері оборони, буде визначитися, хто за нього відповідає – Мінекономіки, що формує політику закупівель, Міноборони, яке робить це для сфери оборони, чи взагалі представники парламенту.

Підготувати структурні зміни в Держаудитслужбі

Єврокомісія закликає нас підготувати пропозиції щодо чіткого організаційного та управлінського розмежування між функціями інспекції та аудиту в структурі Державної аудиторської служби.

Ці два заходи мають різні мету, процедури та методології. Аудит спрямований на те, щоб допомогти підконтрольному органу або підприємству системно вдосконалити свою роботу. Тут дуже важливі довіра і співпраця, щоб аудитори могли надати якомога корисніші рекомендації, і потім їх якісно впровадили. Своєю чергою, інспекція полягає у детальній перевірці фінансової та господарської діяльності на наявність порушень законодавства. І за її результатами винних можуть притягнути до відповідальності. Тут уже йдеться не про партнера, який старається тобі допомогти, а контролера, що шукає помилки.

Зараз аудитори та інспектори працюють в межах одних тематичних департаментів – наприклад, департаменту контролю місцевих бюджетів або департаменту контролю у сфері будівництва. Якщо під час аудиту виявляють ознаки порушень – інспектори того ж підрозділу можуть розпочати інспекцію щодо того самого об'єкта, хоча не мають так робити. Це підриває довіру до аудитів, робить їх менш ефективними і недостатньо сфокусованими.

Необхідність розмежування цих форм контролю вже визначена у Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026–2030 роки. Вона передбачає відокремлення в діяльності Держаудитслужби функцій аудиту та інспектування до кінця 2027 року. Очікується, що у межах подальшого розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю аудит Держаудитслужби дедалі більше виконуватиме функцію незалежної зовнішньої оцінки систем управління, доповнюючи внутрішній аудит, який здійснюється безпосередньо в державних органах. 

З одного боку, умови отримання макрофінансової допомоги щодо закупівель і фінконтролю здаються легкими, особливо як порівняти її з тим, що від нас вимагають стосовно податкової сфери. Водночас ця думка може бути оманливою. Призначити дорадчу групу експертів, щоб нарешті запустити конкурс в Рахункову палату, ми не можемо вже понад рік. Стартувати реформу закупівельного законодавства у сфері оборони – це теж неабиякий виклик. 

Те, що Єврокомісія визначила ці реформи у переліку умов – сигнал, що вони справді важливі. Однак для того, щоб вони стали справді пріоритетними, необхідні усвідомлення цієї потреби та політична воля на різних рівнях всередині країни.