Уроки чеченської війни. Що ми маємо знати

На фото: ось так російські покидьки гнали перед своїми танками чеченських жінок і дітей.

Нічого нового. На жаль, нічого нового. Звірства росіян повторюються під час всіх воєн, які веде ця божевільня.

«У січні 1919 року британський дипломат Бейлбі Елсон надіслав телеграму до Міністерства закордонних справ у Лондоні. У ній він описав те, що бачив під час громадянської війни в Росії. Дипломат писав, що кількість невинних мирних жителів та жительок, жорстоко вбитих більшовиками в уральських містах, досягає сотень.

«Деяких з цих людей знаходили з виколотими очима, інших – без носів. Дівчат – зґвалтованими. Єпископа Андроника живцем поховали в Пермі, а 25 священників – розстріляли», – писав Елсон» (матеріали Гродмадського радіо).

Під час вторгнення в Афганістан радянські війська бомбили кишлаки та проводили постійні нальоти на цивільне населення.

Кишлак Руху бомбили газовою зброєю, щоб знищити все живе поблизу радянської застави. А під час виведення військ «просто так» вбили бомбами 1500 мирних жителів на перевалі Саланг.

Дві російсько-чеченські війни. Під час яких масово вбивали цивільне населення. Сотнями. Використовували вогнемет Джміль. Коли той Джміль залітав в будинок, то випалювалось все. Потім знаходили обгорілі трупи, у яких скручені руки, які у позі боксера чи ембріона.

А також тіла розстріляних на вулицях, братські могили, зґвалтування, катування. На тілах людей вирізали зірки і свастику.

Юрій Буданов, російський військовий, який викрав та вбив 18-річну чеченку Ельзу Кунгаєву. Через широкий міжнародний резонанс, Росія судила його. Отримав 10 років. В ході процесу над ним було вбито адвоката сім’ї Кунгаєвих Станіслава Маркелова.

Покидьок Буданов був звільнений умовно-достроково. Щоб ви розуміли, після в’язниці йому надали квартиру в будинку управління справами президента РФ.

Через два роки після звільнення його вбив чеченець Юсуп Темірханов. Його затримали і засудили на 15 років. Через 7 років Юсуп помер у в’язниці. До села, де його хоронили, з’їхались тисячі людей на автомобілях із усієї Чечні, щоб попрощатися з героєм.

Масовий терор проти цивільного населення в селищах Нові Алди, які чинили російські ОМОНівці. Вбивали жінок і людей похилого віку. Різанина в Самашках, коли наволоч «зачищала» територію, вбивши майже 300 цивільних. Вони закидали гранатами підвали, де ховались жінки з дітьми.

До речі, Україна не визнала геноцид чеченського народу. І не лише Україна. А варто. Бо ми стикнулись з таким самим. Зі знищенням нас саме як нації. В черговий раз.

Світ має зрозуміти, що всі звірства російської армії – це її складова, ідеологія і релігія. Знущання і катування – це суть російської армії.

Якби не відважні, відчайдушні, героїчні наші люди, які спинили наступ почвар, ми мали б набагато більші масштаби терору населення України.

Анзор Масхадов, син президента Чеченської Республіки Ічкерія Аслана Масхадова у 1997-2005 роках, був у Києві після початку війни. Приїхав на підтримку народу України. Ось що він нам сказав: «Ми отримали підлість, підписавши мирні угоди, мирний договір. Коли ми підписували його з Росією, вони вже готувалися до нової війни. У них все завжди заплановано. Вони готувалися до нової війни. В 1996 завершилася перша війна, і через три роки починається нова війна Путіна» (із інтерв’ю Вікна-ТБ).

Вже було багато Буч до нашої Бучі. І українській розвідці до вторгнення було відомо, що росіяни планують полювати на лідерів громадянського суспільства України.

Більше того, покидьок Портнов про це заявляв неодноразово і публічно. Більше того, він збирав списки і погрожував знищенням українцям. Більше того, 3 червня Портнов виїхав у сусідню Угорщину через пункт пропуску для автомобільного сполучення «Чоп (Тиса)» у Закарпатській області.

А адміністрація Держприкордонслужби у відповіді на запит журналістів «Схем» повідомила, що не надасть відповіді, оскільки «зміст запиту стосується надання персональних даних, що регламентується законом України «Про захист персональних даних».

Нічого нового. На жаль, нічого нового про них.

Але є нове про нас. Цифри, які вражають. За опитуваннями, 84 відсотки українців проти здачі території України в обмін на мир. Це величезна цифра. Тому що люди розуміють, про що йдеться. Тому що люди жертвують життями, відповідаючи під звуки сирен і вибухів.

Тяжкі бої, дуже складна економічна ситуація, величезна втома, втрати рідних, прогнозовано люта зима, розлука з рідними, знищені будинки, зруйнована інфраструктура – але народ не хоче йти на поступки агресору.

Бо поступки – то смерть. В буквальному сенсі.

І так, саме зараз формується і гартується нова українська нація.