Ракети не можуть захопити міста

Кримський міст мене порадував, звісно.

Але чомусь не полишала думка, що то школа хуйла. Бо якось нам від тих відірваних шпал мало толку. А йому треба мотивувати населення, яке тарганами лізе у кожну шпаринку, щоб загубитися світом. Мобілізація проходить, але не так жваво, як мріялось. А все більше з копняка, з примусом і погрозами.

Ну і ще я добре пам‘ятаю, як вибухали будинки в Москві і як там швидко знаходили «чеченський слід», і що потім було з Чечнею.

Так от, вибух на мосту найбільш вигідний рашистам. Це той сакральний символ, який здатний мотивувати-мобілізувати-заряджати власне тупе населення.

Сьогоднішні масовані удари – картинка для свого ж бидлячого населення. Типу – атамстілі! Тому і захлинаються пропагандони слиною у захваті від того, що поцілили в наші міста.

Кончені. Ви можете обстріляти ракетами будинки. Ви можете вбити людей. Ви можете розрушити інфраструктуру.

Але ви своїми ракетами не захопите наші міста. І вже нікого не злякаєте.

Всі ці ракетно-скабєєвські істерики – виключно для внутрішнього споживання. Бо кремлівський дегенерат розуміє, що йому залишилось не так вже і багато.

Старе смердюче чмо програло. Живий труп.