Рік виборів. Що відбувається на міжнародній політичній арені

Симпатики чинного Президента США Джо Байдена позитивно оцінюють його звернення до Конгресу «Про стан справ в державі», виголошене ввечері 8 березня. Опитування CNN, проведене відразу після нього, засвідчило про 17-процентне зростання числа тих, хто вважає, що країна йде правильним шляхом, з 45 до 62 відсотків. А 65 відсотків позитивно оцінили звернення.

Крім того, свідченням активізації підтримки Байдена є й той факт, що протягом доби після звернення виборчим штабом зібрано $10 млн на передвиборчу кампанію, що є рекордним результатом для такого короткого періоду часу.

Такі цифри підтримки традиційних звернень президентів США до Конгресу не є чимось незвичним. Однак враховуючи активну фазу президентської кампанії і чітке передвиборче спрямування спічу Байдена, таке сприйняття є важливим для Президента. Крім того, його доволі енергійний спіч, з чітким сигналом про важливість не віку кандидата в президенти, а актуальності його месиджів, мав дати відповідь на застереження значної кількості демократичних виборців стосовно віку Байдена. І виглядає на те, що, принаймні частково, це спрацювало.

Однак результати останніх опитувань свідчать, що на рейтингах основних кандидатів в президенти звернення суттєво не позначилося, принаймні поки що. Джо Байден все ще незначно програє Дональду Трампу. Правда, різниця між їхніми рейтингами фактично мало відрізняється від статистичної похибки.

• Після виграшу в праймеріз, проведених в рамках «супервівторка», Трамп робить успіхи в захопленні керівництва Республіканською партією. 8 березня Національний республіканський комітет (НРК) проголосував за призначення колишнього голови Республіканської партії Північної Кароліни Майкла Уотлі головою РНК, невістки Дональда Трампа Лари Трамп – співголовою, а старшого радника кампанії Трампа Кріса ЛаЧівіти – головним операційним директором.

Для Дональда Трампа це було важливо не лише з точки зору забезпечення його передвиборчої кампанії, а й для просування можливості оплати з виборчого фонду видатків на адвокатів, які є дуже суттєвими з огляду на кількість судових процесів і звинувачень, висунутих проти нього, які в подальшому будуть ще більше зростати.

Син Трампа, Дональд Трамп молодший, який активно задіяний у кампанію батька, в інтерв’ю ЗМІ сказав, що «стара Республіканська партія вже не існує поза межами кільцевої дороги округу Колумбія». Але така категоричність оцінок і агресивність у перебудові партії навряд чи сприятиме її єдності, як і голосуванню республіканцями за свого офіційного кандидата на президентських виборах.

• У Конгресі продовжується робота зі збору підписів за розгляд Палатою представників законопроекту демократів про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню. 12 березня вранці відповідний документ – discharge petition – був офіційно відкритий для підписання. У оглядачів є сподівання, що необхідні 218 голосів будуть знайдені. Однак проблеми можуть виникнути не лише з голосами республіканців, а й самих демократів, оскільки ліве крило партії не підтримує надання зараз допомоги Ізраїлю, враховуючи його дії в Секторі Газа.

Через затягування питання голосування за міжнародний допомоговий законопроект у Конгресі, Адміністрація Байдена оголосила про черговий пакет військової допомоги Україні у розмірі $300 млн з бюджету Пентагону, в рамках перерозподілу коштів, отриманих завдяки економії на вартості закупівель озброєнь. Пакет містить велику кількість артилерійських снарядів, снарядів GLMRS для систем HIMARS. Однак у Вашингтоні усвідомлюють, що цього Україні недостатньо, тому великий пакет міжнародної допомоги залишається актуальним.

• Допомога Україні активно проробляється і в Європі. 13 березня Рада ЄС підтримала виділення додаткових 5 млрд. євро у Європейський фонд миру, з якого фінансується військова допомога Україні. Просувається і практична реалізація проекту із закупівлі для України 800.000 боєприпасів з поза меж ЄС, лідером у якому виступає Чехія. Більше того, на додаток до цієї кількості Прага оголосила, що знайшла можливість закупити ще 200 тисяч боєприпасів. Додатковий проект також взятий європейцями до роботи.

Після резонансних заяв Президента Франції Еммануеля Макрона про можливість розміщення військ країн ЄС/НАТО на території України це питання не сходить зі шпальт ЗМІ і активно обговорюється в політичних колах Європи, які поки що демонструють доволі значні розбіжності з цього приводу. Більше того, публічний обмін лідерами Франції і Німеччини гострими заявами про таку можливість, а також про перспективи передачі Україні німецьких ракет Таурус, яку Федеральний канцлер Олаф Шольц все ще принципово не підтримує, призвело до певного напруження між Парижем і Берліном. Для подолання розбіжностей і демонстрації єдності між ключовими європейськими країнами 15 березня Президент Франції Еммануель Макрон і Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибувають до Берліну для тристоронньої зустрічі з Олафом Шольцем. Це буде перший саміт Веймарського трикутника після обрання Туска Прем’єр-міністром Польщі.

• Просувається і питання започаткування переговорів про приєднання між Україною і ЄС. 12 березня Єврокомісія подала на розгляд Ради ЄС свої пропозиції до Переговорної рамки. Вони включають принципи, на яких буде базуватися переговорний процес, їх зміст і процедури. Очікується, що опрацювання цих питань і прийняття необхідних рішень може зайняти декілька місяців, а самі переговори зможуть розпочатися після європейських виборів, запланованих на 6-9 червня.

Віце-прем’єр-міністр України Ольга Стефанішина заявила, що Україна вже виконала всі передумови. Нещодавно правоохоронний комітет Верховної Ради схвалив останній законодавчий акт, який був потрібен для завершення виконання рекомендацій щодо лобізму – внесення змін до адміністративного законодавства, які запроваджують відповідальність за порушення ухваленого раніше закону про лобізм. Однак за ці правки має проголосувати ще й Верховна Рада.

• Незважаючи на триваюче блокування польськими фермерами українсько-польського кордону, на загальноєвропейському рівні питання продовження безмитної торгівлі України з ЄС на ще один рік успішно просувається, хоча й з певними обмеженнями окремих її аспектів. 13 березня Європарламент 347 голосами «за», при 117 «проти» і 99 тих, що «утрималися», підтримав внесення змін до пропозицій Єврокомісії щодо призупинення ввізних мит і квот на український сільськогосподарський експорт до ЄС ще на рік – до 5 червня 2025 року.

Водночас, Єврокомісія уповноважена вживати швидких заходів, якщо через український імпорт виникнуть значні перебої на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн ЄС. Рішення ЄП також передбачає «екстрене гальмо» для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, а саме м’яса птиці, яєць та цукру. Це означає відновлення митних тарифів, якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги 2022-2023 років. Тепер профільний комітет Європарламенту (з питань міжнародної торгівлі) має провести переговори з Єврокомісією про внесення змін до пропозицій Єврокомісії з цього приводу. Вони увійдуть в силу після їх погодження Радою ЄС.

• На фоні складних боїв в Україні і підготовки до європейських виборів, запланованих на початок червня, продовжується загострення між ключовими європейськими гравцями та країнами, які мають стосовно України «особливу» думку, зокрема з Угорщиною. І Будапешт постійно підкидає для цього все нові й нові аргументи.

8 березня угорський Прем’єр Віктор Орбан відвідав США, де зустрівся з потенційним кандидатом в президенти Дональдом Трампом. За результатами цієї зустрічі, яка проводилася з метою демонстрації спільності поглядів і взаємної підтримки, Орбан у своїх скандальних інтерв’ю ЗМІ наголосив на їхній згоді з Трампом щодо недоцільності надання Україні озброєнь, що нібито сприятиме завершенню війни.

Такі ідеї не лише різко контрастують з європейським політичним мейнстрімом, а й провокують певні радикальні кроки проти Угорщини. Зокрема, за інформацією ЗМІ, Європарламент готується подати до суду на Єврокомісію через її суперечливе рішення щодо розмороження 10 млрд. євро для Угорщини наприкінці минулого року в обмін на зняття блокування з питання започаткування переговорів про приєднання України з ЄС. Комітет Європарламенту з юридичних питань майже одноголосно проголосував за це, посилаючись на порушення Єврокомісією зобов’язань щодо захисту грошей платників податків від нецільового використання. Однак слід визнати, що такі плани спрямовані не лише проти Будапешту, а й проти особисто Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка зараз готується до європейських виборів і має плани повторно претендувати на цю високу посаду.