Влізання України у боргову яму почалось з уряду Тимошенко

Які борги? Це вже ваші проблеми.

Усі роки незалежності я залишався прихильником необхідності єдиного ціноутворення на природний газ для населення та комерційних споживачів. Про що вже безліч разів наголошував. 
За всі роки української незалежності нічого не породжувало масштабніших зловживань та корупції, як заниження ціни на газ для населення, яка періодами у десять разів була нижче ніж для комерційних споживачів. Формування мільярдних статків на газових оборудках, яке почалось ще з часів обкрадання держави з боку злочинного тандему Тимошенко-Лазаренка, неминуче супроводжувалось все більшим зубожінням українських громадян. 

Той, хто зараз заявляє про необхідність продажу газу домогосподарствам за ціною нижчою ніж комерційним споживачам, насправді внаслідок недолугості чи відвертого паскудства, сприяє збереженню корупції та збагаченню наших бізнесових ділків та політиків.

Тому навіть якби не йшлось про найжорсткішу необхідність продовження співпраці з усіма нашими західними партнерами, підтримка яких повністю залежить від позиції МВФ, я був і залишаюсь прихильником якомога швидшого переходу до ринкового ціноутворення на газ для населення. Будь-яку затримку цього скоріше сприймаю, як відсутність політичної волі. 

Але, знаєте, сьогодні пані Тимошенко зробила заяву, вражаючу своїм зухвалим нахабством. Вона заявила, що пояснення необхідності співпраці з МВФ тим, що Україні потрібно повертати борги, які найбільш активно почав набирати саме її уряд у 2008-2009 роках, абсолютно не відповідають дійсності. Бо про ніякі борги її уряду йтися не може. Вони погашені вже раніше. 

Я ще за часів, коли був головою правління банку, зустрічав такий тип «кидал», які брали гроші в борг. Потім, домовившись про їх перекредитування, вже казали, що вони вже нічого нікому не повинні. Це вже не їх борги і не їх проблема. 

Якщо нагадати історію влізання держави у боргову яму, то почалась вона саме з уряду Тимошенко. Наприкінці 2007 року державний борг (прямий та гарантований державою) складав лише 17,6 мільярдів доларів. На кінець 2009 року держборг стрибнув до рівня 41 мільярдів доларів. Тобто ця пані повісила на весь український народ додаткових боргів на суму 23,4 мільярда доларів. Потім до влади прийшов президент Янукович, який здійснивши конституційний заколот, отримав повноваження, на які йому український народ мандату не давав. За часів керування країною політично-кримінальним угрупованням «Партія регіонів» державний борг збільшився ще на 32 млрд доларів, сягнувши еквіваленту 73 млрд доларів. Причому, враховуючи, що ніяких реформ та підвищення ефективності української економіки це угруповання не збиралось робити, то борги, які набирало політично-кримінальне угруповання на чолі Тимошенко, вони просто рефінансували. Саме ці додаткові борги у розмірі еквівалентному 54 мільярдів доларів повісили на український народ уряд Тимошенко та два уряди президента Януковича. І повертати ці борги доведеться саме українському народу. Перекинути відповідальність на Тимошенко та Януковича не вдасться. Західні кредитори цілком слушно вважають, що українські громадяни, надавши владу цим панам, несуть повну відповідальність за їх корупційну та непрофесійну діяльність. 

До речі, значна частина цих боргів накопичувалась внаслідок газової змови Тимошенко та Путіна. Переплата по ній значною мірою гасились за рахунок кредитів МВФ та інших міжнародних донорів України. 

І зараз саме представники цих політично-кримінальних угруповань найбільше ллють крокодилячі сльози з приводу рішення підвищення цін на газ для населення.

Причому Тимошенко, яка набирала борги, давала МВФ та західним партнерам обіцянки з проведення реформ, у тому числі щодо переходу до єдиного ціноутворення на газ для населення та комерційних споживачів. Правда, виконувати їх вона і не збиралась. Можна пригадати нахабну заяву Івана Кириленка, людини яка останні двадцять років є однією з найбільш наближених до пані Тимошенко. Восени 2010 року він у Верховній Раді заявляв дослівно: «Ми теж меморандум підписували, жодної умови не виконали, а кредит отримали». Це так він реагував на те, що уряд Азарова заявляє про необхідність виконувати умови співпраці з МВФ.