Країна кінокритиків. Показали фільм «Століття Якова» і почалося

Показали фільм «Століття Якова». І почалося… Всі стали кінокритиками. Країна кінокритиків, блін. Всі за ніч стали спєцами з кіно. Мільйони спєців з розумним виглядом розказують, що з тим кіно не так.
Звісно, є недоліки. То замість того, щоб заспокоїти творців, підтримати, похвалити, заохотити знімати далі, ще краще, ми розмазуємо їх, наче змагаємося, хто розмаже краще.
У мене є пропозиція: давайте вже із собою щось робити. Давайте вчитися радіти маленьким ПЕРЕМОГАМ, а не шпиняти, чому вона маленька. Давайте помічати маленькі ПОЗИТИВИ в тій купі лайна, що навколо нас, а не суцільну купу. Давайте вже нарешті критикувати навчимося по-доброму, з любов’ю, а не так, як ми - смачно мордою в багно.
А взагалі-то, давайте спробуємо відкласти критику взагалі і хоч один день прожити нікого не критикуючи, і себе в тому числі. Спробуємо один день усіх любити, усьому радіти, усіх хвалити. Немає за що? А Ви пошукайте!
Повертаємося до фільму. Не сумнівайтеся, ті недоліки, які помітили Ви – помітили всі. А давайте на них закриємо очі і пошукаємо всі успішні і вдалі моменти. Давайте їх обговоримо. Ну, якщо вже комусь геть не під силу втриматися від критики, пропоную її подавати у вигляді побажання:
Дорогі творці, мені дуже сподобалося, що цей фільм українською мовою. Щоправда, хотілося б, щоб була збережена мова авторська, але ж я розумію, як завила б інша частина українців: «Що це за діалееееект?!» Тому, почекаю від Вас наступний фільм «Соло для Соломії». А взагалі, фільм гарний. Дякую. Дивлюся і переживаю. Вітаю Вас із гарною роботою.