Як один міністр внутрішніх справ УРСР займався українізацією
Генерал-лейтенант Павло Мешик працював у славнозвісному «СМЕРШі», допомагав впроваджувати радянський атомний проект та свого часу належав до угруповання Берії.
Попри це, чоловік завжди розмовляв українською мовою і міг спокійно почитувати томик «Історії України» Грушевського на роботі.
Дивним чином займався українізацією міністр внутрішніх справ УРСР (березень-червень 1953 року), уродженець міста Конотоп, сорокатрирічний генерал-лейтенант держбезпеки Павло Мешик.
В роки війни – заступник начальника лиховісного ГУКР «СМЕРШ» (військова контррозвідка), після 1945 – куратор контррозвідувального забезпечення радянського атомного проекту, член угруповання Берії.
В Києві Мешик проводив наради керівників підрозділів українською мовою, а одного разу публічно виступив на засіданні ЦК КПУ, вказавши першому секретареві, знаному україножеру Мєльнікову, що слід знати і користуватися українською.
Мешик не приховував, що слухає передачі британського радіо Бі-Бі-Сі, міг читати на роботі «Історію України» Грушевського.
Запрошував у службовий кабінет на неформальні зустрічі поета Володимира Сосюру.
Розстріляний разом з іншими поплічниками Берії – Деканозовим і Влодзімірським у грудні 1953 року.
Коментарі — 0