Кандидатський статус для України: деякі проміжні підсумки
Це лише початок шляху до членства в ЄС
23 червня Україна отримала офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Це без перебільшення історична подія, яка має як сакральний сенс і геополітичне значення, так і конкретні прагматичні наслідки. (Залишимо поза кадром деякі скептичні думки, пов’язані з невдачею перемовин ЄС-Західні Балкани, що передували засіданню Європейської Ради).
Насправді, для України кандидатський статус є важливим з ряду причин. По-перше, це, з одного боку, є актом стратегічної солідарності ЄС з Україною, що має вагоме значення в умовах російської інтервенції. А з іншого – це чіткий сигнал країні-агресору, тобто геополітичний вирок планам імперської реінтеграції «пострадянського простору».
Водночас, статус кандидата знаменує завершення тривалої невизначеності у відносинах Києва і Брюсселю
Отже, Україна переступила з політики сусідства, з «резервації» Східного партнерства у політику розширення. Варто додати, що на тривалому євроінтеграційному шляху країна пройшла драматичні випробування, досягнувши високого рівня інтегрованості з Євросоюзом у різних сферах – від енергетики до зовнішньої політики.
По-друге, отримання статусу кандидата є додатковим «двигуном» внутрішніх соціально-економічних трансформацій і «зеленим світлом» для залучення спеціальних фінансових інструментів ЄС з підготовки до вступу. Паралельно, це складова фундаменту післявоєнного відродження країни і позитивний сигнал для європейських і світових інвесторів.
По-третє, набуття Україною статусу кандидата – потужний морально-психологічний стимул для громадян країни, які воюють за свій європейський вибір. Це важливий момент з огляду на те, що майже 90% українців підтримують вступ до ЄС, ототожнюючи своє майбутнє і майбутнє країни з приєднанням до європейської спільноти.
По-четверте, питання кандидатства України стало потужним об’єднуючим чинником для ЄС. Спільними зусиллями вдалося подолати суперечності, сумніви і скепсис старої Європи, забезпечити чітку консолідовану позицію всіх країн-членів. Складовими цього успіху є: проукраїнські зміни у громадській свідомості, серед політичних еліт, бізнесу, експертних кіл країн ЄС; солідарність європейських інституцій, насамперед Європарламенту; активна підтримка країн Східної Європи; ефективні дії української дипломатії тощо.
Образно кажучи, українське кандидатство має колір хакі, бо рішення Європейської Ради значною мірою має політико-безпековий характер
Україна захищає східний фланг ЄС від континентальної імперської експансії Кремля, і фактично саме від української армії нині залежить подальше існування Євросоюзу, принаймні у нинішньому вигляді. І це розуміють лідери ЄС.
У цьому головна значимість української євроінтеграції і головна відмінність від інших претендентів на вступ до ЄС – Молдови, Грузії, балканських країн. Тому політика розширення ЄС має бути чітко диференційованою і не здійснюватися у пакетний спосіб або у форматі «одного кошика».
Зрозуміло, що статус кандидата важливий, але проміжний етап на шляху до членства в ЄС. Тому необхідно не збавляти темпів, зокрема у виконанні семи рекомендацій, які висунула Єврокомісія, підтримавши надання кандидатського статусу Україні, і які переважним чином сфокусовані на найбільш чутливій сфері – верховенстві права і боротьбі з корупцією.
Напередодні важливого для України рішення про кандидатський статус віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що Україна розраховує виконати ці рекомендації до кінця 2022 року. Це цілком реалістично і наближатиме час, коли буде відкрита перша глава переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.
- Історичний саміт ЄС. Стефанчук знайшов, чим підколоти Путіна
- Україна – кандидат у члени ЄС. Зеленський озвучив наступний план дій
- Чому Грузії відмовили у статусі кандидата в члени ЄС
- Україна – на порозі ЄС, чи є привід радіти? Ярош із фронту дав пораду українцям
- «Захистили кандидатську»: Соцмережі яскраво відреагували на рішення ЄС (фото)
- Експорт відчаю в Україну. Росія зазнала непоправних втрат у цій справі
Коментарі — 0