Путін готовий програти Заходу, але не Україні

Якщо ви Путін і не хочете вмирати, втрачати залишок великодержавної величі і вже розучилися ефектно шантажувати Захід і не спроможні змусити Україну сісти за переговорний стіл.

Як вам вийти з війни, адже зашморг затягується?

21 вересня Путін намагається здійснити імпровізаційний маневр перекидання небажаної для нього та нав'язаної програшем у бліцкризі логіки війни. Феєрично вважає, що нав'язує нову рамку конфлікту, нехай і ризиковану з погляду майбутньої фрагментації Росії (включивши українські території до складу квазіімперії), але зараз – до листопада – війна знову повертається до ритму тягучого інформаційного апломбу та відкладеної поразки Росії.

Природно, Путін обізнаний про те, що поразка у війні – кінець його особистої влади, розбрід у елітах та депресивний катарсис у масах. Він має цього не допустити.

І для цього у нього є найпотаємніша і поки що безвідмовна зброя – підконтрольна медійна машина. Власне, з неї все починалося в 2000-2001 роках, на зорі гебешного ренесансу. І вона може закінчити його особисту історичну авантюру.

Налаштувавши правильно струни «скабеївщини», теоретично можна спробувати загасити відчуття травмуючого програшу, представивши втечу з територій як об'єктивний результат зіткнення з колективним Заходом, який неймовірно сильний, отруйний, підступний та хижий.

Саме для цього комунікативне середовище накачується кліше про «злісну» західну цивілізацію. Путін, двічі виступаючи у Кремлі та на Валдаї – говорить про глобальне ціннісне, політичне та економічне протистояння РФ та Заходу.

Власне, з цією метою в Москві почалася метушня з підготовкою укриттів, залякування ядерною війною, шкільно-вузівський чад із пропагандистськими дисциплінами.

Тому «поступитися» Заходу не так соромно як визнати, що ти програв Україні. Але це треба супроводити, підсвітити, утрамбувати у масовій свідомості.

Тому міцність його інформаційної надбудови війни у ​​Росії – є шлях до виходу з війни. Поки медіамашина йому підконтрольна – він має маленький шанс ризикнути на великий «жест доброї волі».