Доля війни вирішуватиметься навесні

Намагаюся навіть не аналізувати, а хоча б придумати, що може недоімперія зробити, щоб забезпечити перелом у війні, яку вона програє.

Перше, що на поверхні – застосування ядерної зброї (ЯЗ). Але стратегічна ЯЗ – безглуздо, оскільки це удар по собі. Тактична – немає адекватних цілей, тому перелому не забезпечує. При цьому удар НАТО у відповідь практично гарантований – не ядерний, але все одно знищуючий.

Важливо також розуміти, що в недоімперії явно втрачають віру у свою перемогу, проте про перемогу України відкрито говорять світові лідери. І навіть кінчені російські пропагандисти надягають памперси перед тим, як міркувати в ефірах, як вони ні крапельки не бояться Гааги. У цій ситуації наказ Путіна на застосування ЯЗ може бути, але виконання його під великим сумнівом, м'яко кажучи.

Наступний підхід – повна руйнація нашої енергетичної інфраструктури, чим недоімперія посилено займається. Потенційно це, на жаль, можливо, особливо якщо РФ отримає іранські балістичні ракети. Але на боєздатність ЗСУ блекаут вплине мінімально.

Те саме стосується і випуску в недоімперії іранських «Шахидів 136» під маркою «Герань 2» та подібних безпілотників. Коли (якщо) вони масово з'являться на фронтах, наше ППО також буде адекватно посилено. А ще є шанси, що у нас з'являться засоби знищення стартових позицій ворожих безпілотників. Коротше переломом на користь РФ не пахне.

Могилізація? Вони вже провели перший етап і жодного помітного ефекту на фронтах це не дало. Те саме вийде із втягуванням у війну Мінська – не так посилення, як нові проблеми з утриманням політичної ситуації в Білорусі. А також зрозуміла реакція світу, включаючи Китай, який має на Білорусь свої види.

Найбільш ефективним виявилося саме залучення зеків під егідою «Вагнера». Зеки за своєю психологією дуже сподіваються на фарт, тому готові лізти на наші позиції в надії, що може підфартити – тобто вдасться вижити та отримати амністію. Але коли ті ж зеки зрозуміють, що навіть тих, хто вижив, зовсім не прагнуть відпускати на волю, то мотивація у них відразу зменшиться. Загалом, і цей ресурс теж закінчується.

Що ще? Якась суперзброя, яку нашвидкуруч склепають у пригожинських шарашках? Але навіть якщо її винайти і спроектувати, що є ненаукова фантастика, то на виробництво потрібен час мінімум півроку, а доля війни вирішуватиметься вже навесні, через три-чотири місяці.

Як не крути, а в недоімперії назріває крах агресивної безглуздої війни, нею розв'язаної.

По суті, у ментально-суспільному значенні цей крах уже стався. Але інституалізувати його у вигляді справедливого мирного договору на українських умовах неможливо раніше осені наступного року. Отже, ще будуть жертви, руйнування та інші неминучі жахи війни. Які нам доведеться пережити. Такий шлях.