Вибіркове правосуддя: яка різниця між Юлею та Марковим

Я з цікавістю стежу за подіями навколо одеського Маркова. Точніше, не за подіями – а за ставленням патріотів до цих подій. І не можу не сказати, що такого дрібного падлюцтва я давно не зустрічав. Моє ставлення до політика Маркова – різко негативне. Але я не можу собі дозволити гру в подвійні стандарти. Виглядає на те, що вибіркове правосуддя проти «бідної Юлі» - це страшний злочин режиму. А вибіркове правосуддя проти Маркова – це прекрасно, чудово й так тримати!

Дорогі друзі, це дуже по-дикунськи. Маркова є за що критикувати і навіть ненавидіти – але нема за що арештовувати. Тому коли я бачу захоплені аплодисменти й бурхливі овації на базарному рівні «так йому й треба!», то пересвідчуюсь, наскільки ми всі здрібніли. Здрібніли...

Ми уподібнилися до тих, кого нещадно критикуємо. Не помічаючи цього, ми добровільно почали грати в вибірковість і навіть отримувати від цього задоволення. То чим же ми у своєму вибірковому злорадстві відрізняємся від «злочинного режиму»? Цікава логіка виходить. Репресії проти нас – це злочин, за який Януковича треба на палю. А репресії проти наших опонентів – це святе діло. Нічого не нагадує?

Друге. Я абсолютно не сприймаю редакційної політики телеканалу АТВ. І навряд чи колись сприйму. Однак позбавлення ліцензії цього телеканалу десь-там ввечері, тишком-нишком, без присутності представника каналу – це дикість. Така дикість може викликати підтримку лише в дикунів. Тому я, ідеологічний супротивник АТВ, обурений схвальними коментарями «патріотів» - мовляв, давно треба було закрити. Сьогодні «під шумок» і безпідставно закриють АТВ в Одесі, а завтра – патріотичний канал в патріотичному Івано-Франківську. А післязавтра будуть закривати телеканали тільки на тій підставі, що власник потрапив під гарячу руку. Вибачте, але лише ідіоти з трьома клясами можуть радіти такому явному вандалізму. У мене таке враження, що в історії з Марковим і АТВ більшість патріотів у глибині душі глибоко симпатизують тоталітарному Януковичу і підтримують його брутальні дії. Це і є подвійна мораль у чистому виді.

Наостанок. Я до глибини кісток можу ненавидіти і Маркова, і його АТВ. Але якщо ми кращі (чи принаймні хочесо такими виглядати), то не можемо кайфувати від таких ницих методів боротьби. Не буду приховувати: я за те, аби опоненти взаємно нищили один одного. Однак закликаю не переходити межі. Ми повинні змусити самих себе встояти перед спокусою бути схожими на «злочинний режим». Бо, допускаючи і підтримуючи варварські методи знищення опонентів, ми мимоволі готуємо плацдарм для варварського знищення нас самих.

Дякую за увагу. І попрошу фанатів Маркова та фанатів АТВ утриматися від коментування цього посту.