Мирний план Порошенка - декорація поразки

Газета «Львівська пошта» запитала про коротенький коментар: як ви оцінюєте мирний план Порошенка?

Мирний план Порошенка – це і небажання, і неготовність воювати. Ми повинні тверезо усвідомлювати, що в разі прямої військової кампанії Україна проти Росії не має жодних шансів. У цьому контексті мирний план Порошенка виглядає як компромісна манера поведінки, коли одна зі сторін декларує мирну позицію, завідомо знаючи її програшність. Знаючи свою слабкість, Київ наперед моделює свій статус майбутньої жертви. Це правильна тактика – коли ти максимально декоруєш свою поразку.

Теорія ненасильства працює лише всередині країни. Із зовнішнім ворогом (як у нашому випадку) теорія ненасильства прирівнюється до добровільної капітуляції.

Боюся помилитись, але Київ не має плану Б. А він простий, як двері. Без воєнної допомоги НАТО взагалі нема про що говорити. Проблему з Росією можуть вирішити лише високопрофесійні військові найманці – а не малолітні призивники, резервісти чи добровольці, якими патріотичними вони б не були.

Я мав розмову з деякими іноземними послами і запитував їх, чому Захід так мляво допомагає Україні яксамраз у військовому питанні. Вони прямо відповіли: ми даємо те, що нас просять. Це парадокс – але Україна досі навіть не поставила питання безпосередньої участі військ НАТО у врегулюванні донбаської проблеми. З цього треба починати. Україна набагато швидше погодиться на компроміс із Путіним – аніж ризикне запросити на свою територію міжнародну армію. Особисто мене це не влаштовує і навіть дратує.

Думаю, зараз триває заключна фаза перемовин (торгів) Заходу й Кремля стосовно майбутнього України. Мирний план Порошенка – це режим очікування, допоки немає результату цих перемовин.