Наш КВН не годен нічого протиставити їхньому КГБ

Не знаю, як хто, а я бачу цілеспрямовану атаку на всі проукраїнські середовища. Робиться це системно. Я бачу небувалу активізацію всіх сил, чиє коріння тягнеться за поребрик. У частині «приструнити, наїхати, скомпрометувати» - рівних їм нема ще з часів КГБ.

Здавалось би, нічого такого. На нижчому рівні виглядає все невинно точково, локально й непомітно. Але тишком-нишком у фб тисячІ наших людей регулярно блокуються на рівному місці, ніби денно і нощно їх пасе величезна ворожа контора. Ось сьогодні за допис 3-річної давнини черговий бан отримав мій колега Микола Савельєв – мабуть, занадто гостро він говорить про здачу країни. Антін Мухарський з банів уже й не вилазить, а його ютуб-канал знесли навічно.

Чомусь я не чув, аби якогось українофоба добряче забанили чи знесли його лайнометний ютуб-канал раз і назавжди. ТисячІ таких прикладів.

Піднімаємся поверхом вище. На всіх центральних каналах будь-яка риторика «воинствующего меншинства» моментально вирівнюється ватою, причому вирівнюється виразно в її бік. Ті ж майданчики, які є рупорами жорсткої критики, стали мішенями (причому йдеться не стільки про критику нашої влади, скільки про північну сусідку та самопроголошені утворення).

Є інформація, що на проект Говорить Великий ЛЬВІВ, який став популярним медіа-майданчиком Західної України, теж готується скарга з проханням перевірити ефіри на предмет «закликів до повалення». Сюди додаємо, що на деякі українські телеканали (останні недобиті) вже пішли звернення в Нацраду.

Піднімаємся поверхом вище. Моніториться кожне криве слово про «мирних мешканців Донбасу» з метою присобачити «розпалювання ворожнечі». Бо, відітє лі, північній сусідці потрібен мир на правах особливого статусу. А не дай Бог скажете міцне слівце про людей, які просили чужого президента ввести війська, – біда вам буде. Но-но-но. Вести національну дискусію на тему реінтеграції взагалі стає небажано, бо це наче ходити по мінному полю, де погану людину негоже назвати поганою людиною, тому що «мир вам, браття во Христі». А добровольці взагалі вже змальовані оголтєлими розбишаками, і найкраще, що з ними можна зробити, так це обшук у ветеранській піцерії з виламуванням дверей (кілька годин тому).

А тепер опускаємся в чорний-пречорний підвал. Нині дивлюсь – вже є друга (!) фейкова переписка буцімто Sofiya Fedyna, і цей фейк ну настільки очевидний, що іноді за голову хапаєшся, чому притомні й розумні люди ще й поширюють цю маячню. Про себе я скромно промовчу, бо вже звик отримувати пачки погроз і нецензурних пікантних епітетів, які, що характерно, ніколи не стосуються теми виступу чи статті, натомість стосуються лише особистого життя і тільки його (це при тому, що я відкрита людина). От спитайте будь-яку більш-менш публічну особу з проукраїнського табору – яку гидоту вони отримують щодня й щогодини. Це інколи словами не передати. Якось я хотів бодай частину всього цього опублікувати, але потім вирішив не травмувати психіку читачів, бо таких фобних словоутворів я зроду не чув.

А тепер знову піднімаємся догори. На сам верх. Там, на самому верху, патріотів нема кому захистити. Тому що наш КВН не годен нічого протиставити їхньому КГБ. Фактично весь проукраїнський сегмент беззахисний перед будь-якою нападкою. Тим паче коли маємо системну атаку. Її мета – з публічного простору поштучно вибивати людей, які ну хоч щось ще говорять у країні летаргії. Спочатку людей, а потім - цілі майданчики, а потім - цілі середовища. Когось осмикнути, на когось наїхати, когось нейтралізувати. Когось більш офіційними засобами, когось не дуже. Вже як вийде. За 20-е сторіччя кагебешна система напрацювала безліч способів.

Це войнушка без правил. Гра в одні ворота. Так не має бути. Я й зараз наївно думаю, що протистояння між проросійськими і проукраїнськими таборами може і повинно бути жорстким – але на рівні риторик, на рівні двобою світоглядів та переконань. А всіх нас із цього ціннісного рівня вперто затягують у чорний-пречорний підвал. Там вони аси.

Але нам своє робить.