Що робити з медведчуківським телемостом?

У дискусіях про телеміст уже кілька разів побачив поширений аргумент «треба просто не дивитися медведчуківські канали, і тоді вони зникнуть». Оскільки часто це пишуть люди, які абсолютно щиро помиляються, а не хочуть перевести стрілки, то давайте ще раз.

Ні, на жаль, те, чи дивитеся ви NewsOne чи «Інтер», ніяк не впливає на їхнє (не)існування. Припускати, що ваша відмова від «Інтера» вб’є «Інтер» — так само валідно, як стверджувати, що ваше невживання ін’єкційних наркотиків розв’яже проблему наркоторгівлі. На жаль, наркоторгівля існуватиме й без нас із вами, і вона значною мірою тримається на людях, які не можуть так просто взяти й перестати вживати (і не хочуть, і не збираються).

Рейтинги телеканалів визначаються за допомогою піплметричного дослідження. Піплметри — це коробочки, встановлені в щось типу трьох тисячах сімей по всій Україні. Дані про те, що, коли і скільки дивляться члени цих сімей, і формують рейтинги. Якщо у вас є піплметр, ви справді можете вплинути на рейтинг каналів Медведчука, переставши їх дивитись. Не дуже сильно, але помітно. Якщо нема — не можете. Якщо всі люди з піплметрами по Україні візьмуться за руки і враз перестануть дивитись канали Медведчука, оператор піплметричної панелі — компанія Nielsen — матюкнеться й почне формувати нову панель, оскільки стара повелася нетипово і зіпсувалася.

Люди без піплметрів можуть дивитись чи не дивитись ці канали скільки завгодно — це ніде не фіксується. Люди без телевізорів, які дивляться цю гидь онлайн, можуть зменшити показник кількості переглядів, але онлайн-глядачі мало важать у ринковій вазі телеканалу.

До того ж, є чимало прикладів, коли телеканали ведуть і не припиняють мовлення, маючи зникомі показники. Свідомі люди з проукраїнськими поглядами, здатні відмовитись від перегляду телеканалів із ідеологічних причин, не є ЦА каналів Медведчука. А їхня ЦА для відмови не має причин. Тому «просто не дивитись» = do nothing.

Що робити натомість? Думаю, зараз важливий масовий публічний тиск на владу і правоохоронні органи. Звісно, вони працюють поки що розсинхронізовано, але я впевнений, що якщо тиск і обурення будуть достатньо потужними, то вони знайдуть спосіб обмежити російських пропагандистів. Так, цим скористаються ОПЗЖ для самопіару — будуть кричати про наступ на свободу слова.

Але є одне але. Концепт «свободи слова» важливий, знову ж таки, для нас із вами — але не для ЦА ОПЗЖ. Виборців ОПЗЖ привчили, що важливим є зниження тарифів, скасування пенсійної та медичної реформи, пряма торгівля з Росією та інші штуки, про які роками талдичать риговани. Тому ґвалт про свободу слова для них нерелевантний і завдасть Україні менше шкоди, ніж щодня завдає необмежена проросійська пропаганда.