Поразка Саакашвілі свідчить про успіх Грузії

Поразка на парламентських виборах в Грузії провладного «Єдиного національного руху» беззаперечно свідчить про поступ Грузії на шляху до демократії.

Нинішнім результатом повністю заперечено скептиків, які заявляли, що на виборах Грузії буде задіяно масові підтасування чи застосовано насильство.

Причин поразки Саакашвілі три. По-перше, проблемою Саакашвілі стало певне блокування його однопартійцями соціальних ліфтів, як у політиці, так і в економіці. Можна сказати, що Саакашвілі вивів країну зі стабільності в злиднях до стабільності в бідності. Для багатьох амбітних грузинів дана ситуація все одно є нестерпною. По-друге, опозиційні настрої були підтримані й організовані серйозним фінансуванням через лідера опозиції мільярдера Іванішвілі. Йому вдалося згуртувати навколо себе протестний електорат, який раніше не знаходив точки кристалізації. Нарешті, вкрай серйозний удар по позиціях правлячої партії завдав скандал, пов‘язаний з насильством у грузинських тюрмах. Не виключено, що цей явно передвиборчий скандал мав вирішальний вплив на остаточний результат виборів.

При всіх засторогах до політики грузинського президента, він організував в країні таку політичну систему, за якої стала можливою поразка провладної партії. Адже в країнах, що постали на уламках СРСР, випадки демократичної передачі влади є швидше дуже нечисленними винятками. У Росії, Білорусі та країнах Середньої Азії це неможливо в принципі.

По суті, Саакашвілі встиг поліпшити все, що можна було поліпшити в Грузії з її ресурсами, застосовуючи переважно лише енергію і кмітливість. Новий уряд навряд чи ламатиме здобутки, які визнають не лише більшість грузинів, але й світ з його численними позитивними для Грузії рейтингами.

Варто наголосити, що хоча президент Михайло Саакашвілі зберігатиме свою посаду до 2013 року, вага цих виборів була колосальною. Президентський термін Саакашвілі закінчується за лічені місяці. А з 2013 року в Грузії запроваджується конституційна реформа, за якою саме парламент стане ключовим центром державної влади.

На розпуск парламенту Саакашвілі навряд чи встигне і схоче піти, оскільки це тільки ускладнило б становище його партії. Водночас, партія Саакашвілі залишиться вагомим чинником, оскільки переможна коаліція «Грузинська мрія» розділиться в парламенті Грузії на три фракції. Антигрузинські сили навряд чи матимуть у ньому більшість. А далі – політичний процес. І це буде значно кращим для Грузії, ніж підтасовки на виборах, втрата внутрішньої і зовнішньої легітимності та сумніви в демократичності виборів.

На жаль, нинішня влада України за своєю природою не здатна до чесних виборів. Усі вибори, які організовувала нинішня влада – хоч президентські 2004, хоч місцеві 2010 –були сфальсифіковані, нехай і різною мірою, тому що ставки були різними. Аби утриматися від фальсифікацій, влада мусила б поважати країну і народ, поважати його вибір, розуміти, що щось у цьому світі існує більш високе і важливе, ніж особистий інтерес. Або, принаймні, влада змушена була боятися.