Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Євробачення. Про пісенний конкурс як дзеркало країни

    • Павло Казарін

      Журналіст

    • Розсилка
    Євробачення. Про пісенний конкурс як дзеркало країни

    Післямова

    Історія відбіркових турів на конкурс стала чудовим дзеркалом для всієї країни.

    В Україні політикою стає все ‒ навіть те, що політикою від початку бути не повинно. Втім, це не дивно. Ми ‒ країна, обпалена війною. Яка в режимі реального часу конструює власну ідентичність. Яка ділить усіх на «своїх» і «чужих» за допомогою основних перевіркових запитань.

    Немає сенсу цьому дивуватися. За власні довоєнні ілюзії країна заплатила досить дорого ‒ і тепер прискіпливо вдивляється в кожного, хто хоче виступати від її імені. Це стосується політиків. Це стосується зірок шоу-бізнесу. Проблема дуету ANNA MARIA не в тому, що вони публічно не відреклися від своїх батьків ‒ цього від них ніхто й не вимагав. Їхня проблема в тому, що вони так і не зрозуміли: бути зіркою ‒ значить, мати підтримку й любов аудиторії. А якщо твоя позиція не збігається з позицією аудиторії ‒ вона тебе підтримувати не стане. Що, власне, і відбулося. Цей дует дискваліфікували не чиновники, його дискваліфікували глядачі.



    Немає сенсу дорікати нам в тому, що ми «занадто політизовані». Зрештою, політика ‒ це розмова про майбутнє. Про те, що ти вважаєш нормою та девіацією. Це розмова про пріоритети й зображення бажаного «завтра». У цьому сенсі політиці знайдеться місце всюди. І якщо ти говориш про власну аполітичність ‒ ти лише делегуєш своє право визначати картинку завтрашнього дня комусь іншому.

    До речі, про пісенний конкурс. Його організатори люблять підкреслювати його аполітичність. Цілком можливо так воно і є ‒ але тільки не для нашої країни. З однієї простої причини: для значної частини України основне в його назві ‒ не «пісенний», а «європейський».

    Ми зовсім нещодавно визначилися з тим, частиною якої цивілізації хочемо бути. Ми лише недавно перестали грати в гру під назвою «багатовекторність». Немає нічого дивного, що ми з самовідданістю неофітів бачимо в ньому щось більше, аніж просто музичне змагання. За влучним визначенням Віктора Трегубова, цей конкурс перетворився для значної частини країни в такий собі «саміт культурної дипломатії».

    «Євробачення» для нас ‒ це спосіб підтвердити цивілізаційний вибір. Для «старої Європи» немає ніякого резону сприймати цей конкурс точно так само. Зрештою, у Великій Британії, Франції та Німеччини немає рефлексій на тему того, чи є вони Європою. А ми продовжуємо сумніватися. Ми досі не впевнені, що перетнули свій геополітичний рубікон. І тому такі гострі наші списи, які ми ламаємо в риторичних битвах на тему «хто гідний нас представляти».

    Напевно, це проблеми росту. Напевно, це дитячі хвороби. Ті самі, якими потрібно перехворіти зараз, а не зарозуміло снобити на тему «а ось для Європи це третьорядний захід». Європа на те і Європа, щоб не сумніватися в тому, хто вона. А ось ми продовжуємо закономірно сумніватися. Боятися реваншу. Остерігатися поразки й краху. І тому кожного року цей конкурс перетворюється для нас на ціннісне дербі. У тій же мірі, в якій цим же дербі для нас стають будь-які вибори.

    Але бути Європою ‒ це не тільки співати для Європи. Бути Європою ‒ це не тільки отримувати голоси її аудиторії. Бути Європою ‒ це, в першу чергу, дотримання процедур. Може, й добре, що тепер у нас є цілий рік, щоб виробити нові правила гри.

    Зрештою, нам і без того буде про що ламати списи цієї весни.

    Джерело: Крим.Реалії

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ