Сергій Борщевський Поет, перекладач, дипломат

МЗС України так і не відреагувало на провокацію Путіна

Чи завжди мовчання - золото?

2 березня цього року, виступаючи у Главкомі з приводу запланованого в Росії параду 9 травня, згодом перенесеного через пандемію, я звернув увагу слухачів на один документ - Угоду про взаємне визнання пільг та гарантій для учасників та інвалідів Великої вітчизняної війни і бойових дій на території інших країн (від 1994 року), а головне, на один пункт протоколу до неї, доданого вже 2015 року. Так от, згідно з цим пунктом 1.6, коло учасників розширили ще однією категорією: «Особи, які брали безпосередню участь у бойових операціях ліквідації незаконних формувань, груп бандитизму на територіях Української РСР, Білоруської РСР, Литовської РСР, Латвійської РСР та Естонської РСР в період 1 січня 1944 року по 31 грудня 1945 року».

Тож не дивно, що через півроку, 2 вересня, В.Путін підписав указ про одноразову виплату деяким категоріям громадян Російської Федерації у зв’язку з 75-ю річницею Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Указом передбачено здійснити одноразову виплату особам, які «брали участь у бойових операціях з ліквідації націоналістичного підпілля на територіях України, Білорусії, Литви, Латвії та Естонії в період з 1 січня 1944 року по 31 грудня 1951 року». Закладена в указі провокація цілком очевидна і не повинна дивувати.

Дивує інше. Я пишу про це щойно сьогодні, бо тиждень чекав офіційної реакції на цю провокацію вітчизняного МЗС, заходив на сайт, переглядав заяви та коментарі, але не дочекався.


Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: