Сергій Борщевський Поет, перекладач, дипломат

Росія, Китай та інші: коронавірус і питання безпеки

Нам треба вчитися жити в нових реаліях і думати про безпеку - особисту і України

Послаблюючи карантин, ми не повинні розслаблятися - радше навпаки. COVID-19 забрав життя сотень тисяч людей на планеті, а тим, кого пощадив, явив іншу картину світу. Окремі люди і цілі країни більшою чи меншою мірою усвідомили свою вразливість. Мільйони втратили роботу, ми стали свідками закриття кордонів, припинення авіаційного, залізничного, водного сполучення між державами. Французький авіаносець «Шарль де Голль» достроково припинив навчання в Балтійському морі і повернувся на батьківщину після того, як у сорока членів екіпажу було виявлено коронавірус. Згодом позитивним виявився тест у кількох сотень моряків. Аналогічна історія трапилася і з американським авіаносцем «Теодор Рузвельт». Щоправда пандемія і закриття кордонів не завадили Російській Федерації переправити до Сирії нову партію танків та бронетранспортерів, а турецьким військовим добряче поскубти російських найманців у Лівії.
Одне слово, задача експертів проаналізувати всю гаму можливих загроз національній безпеці в різних сферах - політичній, економічній, продовольчій, енергетичній, військовій тощо, а задача аналітиків скласти з окремих пазлів цілісну картину і змоделювати можливі сценарії. Слід зазначити, що останнім часом за кордоном почали з'являтися матеріали, в яких робиться спроба розглянути COVID-19 року в тому числі під кутом зору розвитку біологічної зброї.

Як слушно пише з цього приводу оглядач іспанської інформаційної агенції ЕФЕ Хуліо Сесар Рівас, «багато століть тому військові стратеги чудово розуміли нищівну силу біологічної зброї. В античні часи римляни кидали в колодязі падло, щоб спричинити хвороби серед своїх противників." Цікаво, що далі іспанський журналіст наводить як взірцевий приклад подію, що мала місце 1437 року в тодішньому місті Кафа (нині Феодосія). Щоб заволодіти містом, яке належало генуезцям, військо Золотої Орди, обложивши Кафу, з допомогою катапульт перекидало на її територію трупи вояків, померлих від чорної віспи.

І таких прикладів історія знає чимало. Відомо, що, оговтавшись після перших поразок від Кортеса, ацтеки почали чинити іспанцям відчайдушний опір, і хто знає, чим би все скінчилося, якби 1520 року разом з одним зараженим рабом з Куби до Мексики не потрапила та ж таки чорна віспа, яка вигубила близько половини індіанського населення, оминаючи іспанців, які вже мали в своїх організмах антитіла, що опиралися пошесті, невідомій тубільному населенню Америки.

Конвенцією про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення (КБТЗ) передбачено, зокрема, таке: за жодних обставин не набувати і не накопичувати біологічну зброю, знищити або перемкнути на мирні цілі все, що пов'язано з біологічною зброєю, не передавати, не допомагати жодним чином, не заохочувати і не примушувати кого б то не було до придбання і накопичення біологічної зброї тощо. Конвенцію було відкрито до підписання в квітні 1972 року і на сьогодні її підписали або приєдналися до неї 170 країн. Однак усі взяті країнами зобов'язання щодо біологічної зброї не відкидають необхідності враховувати імовірність її застосування. Прийнята 2018 року в США Національна стратегія біозахисту констатує, що «біологічні загрози як природного походження, так і випадкові та навмисні є одними з найсерйозніших, з якими стикаються США і міжнародне співтовариство». При цьому наголошується, що деякі країни мають нелегальні програми, а деякі терористичні організації зацікавлені їх набути. Водночас такі країни як США, Росія та Китай мають програми з дослідження військового застосування патогенів і відповідні лабораторії, оскільки Конвенція передбачає можливість вивчення контрзаходів проти біологічної зброї. Саме одна з таких лабораторій - Р4 в Ухані і вважається джерелом COVID-19. Іншим таким місцем є Центр вірусології «Вектор» під Новосибірськом, на який, як на можливе джерело пандемії, вказував колишній російський розвідник, однокурсник Путіна по інституту КГБ Юрій Швець.

Можливо, про COVID-19 ще напишуть романи і знімуть кінофільми. Нам же треба вчитися жити в нових реаліях і думати про безпеку - особисту і України.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: