Сергій Грабовський Політичний аналітик

«Індекс демократії» чи казна-що і збоку бантик?

«Демократія ж ніколи не зводилася лише до прав…»
фото з відкритих джерел

Про результати дослідження «Індекс демократії»-2022

«Росія вже тривалий час перебуває на траєкторії відходу від демократії і зараз набуває багатьох характерних рис диктатури». Вам смішно? Бо коли ж це Росія була демократією, якщо нині вона «відходить від неї», і невже ж «багатьох характерних рис диктатури» Росія набуває тільки зараз, у зв’язку з війною? А от мені не смішно. Адже ця фраза взята зі щорічного дослідження «Індекс демократії»-2022 групи Economist Intelligence Unit (EIU), тобто аналітичного підрозділу британського журналу The Economist. Серйозні люди, переважно професори, ретельно аналізували чинну у світі ситуацію та виносили свій велемудрий вердикт.

А тепер певна конкретика. Дослідження це оцінює стан демократії в 167 державах на підставі п’яти показників (максимальний бал десять): виборчий процес і плюралізм, функціонування уряду, політична участь, демократична політична культура та громадянські свободи. За оцінками аналітиків, 45,3% населення Землі живе в умовах демократії, з них дещо менше 8% – в умовах «повної» або ж «повноцінної» демократії, 36,9% – в умовах авторитарного правління (автократії), інші люди живуть там, де панують «гібридні режими». До числа «гібридних режимів» традиційно потрапила Україна (її рейтинг у порівнянні з 2021 роком навіть знизився через воєнний стан, який, мовляв, обмежує громадянські свободи). А от Угорщина на чолі з Орбаном – це «недосконала демократія» - поряд із Литвою, Латвією, Естонією, Польщею, Ізраїлем і Сполученими Штатами Америки. Серед позитивних тенденцій аналітики відзначили перехід Чилі, Франції та Іспанії з категорії «недосконала демократія» до категорію «повна демократія», що відбулося передусім унаслідок скасування жорстких коронавірусних заходів, які обмежували свободу громадян. А от Молдова, яка позаторік кваліфікувалася як «недосконала демократія», впала у рейтингу 2022 року до рівня «гібридного режиму». І нарешті, глобальна оцінка демократичності світу становить 5,29 балів з десяти, що лише 0,01 вище, ніж у 2021 році, внаслідок чого аналітики EIU ведуть мову про 2022-й як «рік розчарувань для демократії».

Ось такою на загал є ситуація з «Індексом демократії». Повторюся: мені не смішно, хоча підстав для сміху вистачає. Починаючи з поняття глобальної оцінки демократичності світу – це щось, перепрошую, на кшталт середньої температури по лікарні з анекдотів… Ну, а переведення Чилі, Франції й Іспанії з категорії «недосконала демократія» в категорію «повна демократія» через скасування жорстких коронавірусних заходів, які, мовляв, обмежували свободу громадян – це, як на мене, повна профанація самого поняття «демократія». Адже боротися з пандемією за відсутності ефективних ліків без застосування карантинного режиму в принципі неможливо, а у 2021 році такі ліки та щеплення щойно з’явилися, і негайно виник масштабний рух «антивакцинаторів», які чхати хотіли на безпеку своїх співгромадян, відтак уряди по всьому світу змушені були використовувати більш чи менш жорсткі заходи для захисту демосу (тобто свідомих громадян) від сваволі охлосу. Й от експерти EIU вимірюють демократичність держав лояльним ставленням до безвідповідальних дій охлосу. Демократія ж ніколи не зводилася лише до прав… А чим пояснити те, що Молдова впала в рейтингу, спробувавши тільки-но зірватися з російського «гачка» і рушити в бік об’єднаної Європи?

Але найбільшою мірою паскудство аналітиків EIU виявилося в їхній оцінці України. Добре, діяльність уряду й самі українці оцінюють не надто високо, проте цей уряд усе ж утримав на загал контроль за ситуацією в умовах війни, а це дуже складно. Та справа навіть не в уряді. Виявляється, політична культура населення у нас нижча, ніж у Фіджі, Мадагаскарі, Бангладеш, Кенії, Туреччині, Беніні, ба більше – значно нижча, ніж у Замбії, Малаві, Сенегалі, Танзанії, Уганді, Сьєрра-Леоне (усе це «гібридні режими», як й Україна), а на додачу так само відчутно нижча (!) за політичну культуру населення таких держав, як Гаїті й Еритреї (автократії). Переконаний, що такі оцінки рівня демократії в Молдові й Україні пояснюється передусім (якщо не виключно) тим, що EIU користується публікаціями московських «авторитетів». Утім, хтось може припустити, що не без користі для власних банківських рахунків експертів, чи не так? Адже якщо захист (передусім збройних, як у випадку України) демократії від тоталітарної навали експерти оцінюють як погіршення індексу демократії, то яка ціна цим експертам?

До речі, поняття «тоталітаризм», свого часу детально розроблене західною соціогуманітаристикою, наразі відсутнє в дослідженні EIU, як і в лексиконі більшості західної професури. У цієї публіки і Казахстан із Єгиптом – це авторитаризм, і Північна Корея з Іраном – теж авторитаризм. А тим часом різниця існує, і вона фундаментальна: тоталітарні держави завжди є ідеократичними; у повсякденній практиці жорстко і безжально насаджувані ідеології функціонують як системи міфологем того чи іншого ґатунку, за якими мають жити і народні маси, і суспільні еліти, чого в авторитарних державах немає, хоча часом влада там (як-от в нинішній Угорщині) прагне все це насадити. Проте у експертів EIU Угорщина, як було вже сказано, – це демократія, хоч і недосконала… І ще одне. Афганістан для EIU і до ганебної втечі звідти військ західної коаліції, і зараз – держава, де панує авторитаризм. Але порівняйте хоча би становище жінок тоді та нині – і ви наочно побачите різницю між авторитаризмом і теперішнім лютим тоталітаризмом.

Про Росію, яка аж до 2011 року фігурувала в рубриці «гібридних режимів» і тільки з цього часу потрапила до числа «авторитарних режимів», краще промовчимо. Вона ж «перебуває на траєкторії відходу від демократії» і «зараз набуває багатьох характерних рис диктатури», може, схаменеться? Не будемо називати її тоталітарною, не робитимемо винним російський народ, подумки вважають експерти EIU та переважне число західних професорів (з їхнього числа були ті, хто розповідав політикам, що Україна протримається лише кілька тижнів, а тому їй не можна давати серйозну зброю). Як відомо, сталося не так, але цих професорів не вигнали підмітати вулиці. Вони і надалі є експертами та консультантами, і на них взорує дехто навіть в Україні…

Читайте також: Американський «привіт» українській корупції. Післямова до візиту ревізорів із США
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: